Особливості повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

За умовами п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Для здійснення повернення сум грошового зобов’язання подається заява (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

У заяві, яка є довільної форми платник зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Граничний термін сплати громадянами податку на нерухоме майно

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що 29 серпня спливає термін сплати податків - за нерухоме майно.

Податок на нерухомість сплачується щорічно за минулий рік. Відповідно, у 2018 р. платники податку зобов’язані сплатити податок на нерухомість за 2017 р., який сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізособи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо ж платники податків протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю та податку на нерухоме майно, то вони притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Водночас на суму податкового зобов’язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Право на податкову знижку за освітні послуги

Громадяни, які сплачують за освітні послуги, що надаються дошкільними, шкільними та позашкільними закладами освіти, мають право на податкову знижку.

Раніше таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості, тобто – чоловік, дружина, діти, батьки. Відповідно, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому після закінчення податкового року необхідно подати до 31 грудня декларацію в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

Зміст податкової вимоги та юридичні наслідки 

За визначенням, що міститься в Податковому кодексі України (далі – ПКУ), зокрема в пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 «податкова вимога» - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Статтею 59 ПКУ передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 42 ПКУ:

- податкові вимоги повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу;

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) платнику податків:

- якщо її передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення;

- якщо її вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Мінімальна сума податкового боргу, менше якої платнику податків не направляється податкова вимога, становить 1020 гривень (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Податкова вимога є документом, яким платнику податків, що має податковий борг, повідомляється про факт появи у нього податкового боргу і виникнення права податкової застави, обов'язок щодо погашення такого боргу, наслідки невиконання такої вимоги, попередження про опис майна у податкову заставу та можливість продажу на публічних торгах заставного майна.

Податкова вимога вважається відкликаною у разі: погашення суми податкового боргу, скасування раніше прийнятих податкового повідомлення-рішення (або зменшення суми грошового зобов'язання, визначеної у ньому) чи податкової вимоги (або скасовується сума податкового боргу, визначена у ній).

Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 N 610.

Особливості сплати єдиного податку платниками першої і другої групи, що не використовують працю найманих осіб

Згідно з нормами Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).

Відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Утім, такі платники-спрощенці можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період – квартал чи рік, але не більш, ніж до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.