ДПІ у м. Івано – Франківську ГУ ДФС в  Івано – Франківській області повідомляє, що з 02 липня 2018 року у зв`язку із запровадженням Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів буде відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) в розрізі кодів бюджетної класифікації, бюджетів та адміністративно-територіальних одиниць України.

Таким чином, починаючи з 02.07.2018 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, інформацію що яких можна отримати в Центрі обслуговування платників ДПІ у м. Івано – Франківську за адресою м. Івано –Франківськ вул. Незалежності, 20 перший поверх та на веб-порталах органів ДФС України в рубриці  <<Бюджетні рахунки>>.

 Фізична особа – підприємець одночасно провадить незалежну професійну діяльність, яку планує припинити.

Яким чином це здійснити?

Якщо фізичну особу зареєстровано як підприємця і при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, вона обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пп. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 4 Закону про ЄСВ).

Взяття на облік платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей, наданих держреєстратором згідно із Законом про держреєстрацію, а платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, що подається протягом 10 календарних днів після держреєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та при цьому не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, то потрібно внести зміни до облікових даних платника.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), здійснюються контролюючими органами на підставі їхньої заяви після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону про ЄСВ).

Сплата податку для будівель сільгосппризначення

Фахівці органів ДФС роз’яснюють чи сплачує податок на нерухомість сільгосптоваровиробник за будівлі, що належать до класу 1271 ДК 018-2000, але не використовуються у сільгоспдіяльності (законсервовані), та за будівлі цього самого класу, передані в оренду?

Дія пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу поширюється на об’єкти нерухомості, що належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» ДК 018-2000 та використовуються власником (підприємством) для провадження власної задекларованої господарської діяльності.

Тобто податок на нерухомість за такі об’єкти не сплачуються.

Щодо об’єктів нерухомості, переданих в оренду іншому сільськогосподарському підприємству,  у тому числі для використання їх у сільськогосподарській діяльності, то вони не підпадають під дію пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, і за такі об’єкти потрібно сплачувати податок на нерухомість.

Затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування плати за землю

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що 06.07.2018 Міністерство фінансів України наказом № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування плати за землю» затвердило три узагальнюючі податкові консультації (далі – УПК), а саме: про справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку; про сплату земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, та щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку.

Вищевказані УПК розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:  https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

Особливості реєстрації журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти

Згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями, на кожний реєстратор розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєструється журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі – журнал використання РРО) за формою, наведеною в додатку 7 до Порядку №547.

Журнал використання РРО повинен бути прошнурованим, мати послідовну нумерацію сторінок та засоби контролю, установлені таким чином, щоб унеможливити розшнурування журналу використання РРО або вилучення його аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка журналу використання РРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

Реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО, другого та наступних – на підставі заяви про реєстрацію журналу використання реєстратор розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 7-РРОВ (далі – заява про реєстрацію журналу).

Детальніше з роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.18).

Зміни в Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України

Правлінням Національного банку України постановою від 07 червня 2018 року №63 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова №63) затверджено Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502.

Постанова №63 набрала чинності 01 липня 2018 року, крім окремих пунктів, які наберуть чинності з 01 січня 2019 року.

З метою спрощення оформлення банками валютно-обмінних операцій Постановою №63 передбачено, що банк має право за згодою клієнта не здійснювати оформлення першого примірника квитанції про здійснення валютно-обмінної операції, який видається клієнту.

Для тих осіб, які відмовились від паперового примірника квитанції, банк має право не здійснювати операції сторно (відмова клієнта від раніше здійсненої ним валютно-обмінної операції).

Вказані норми набули чинності з 01 липня 2018 року.

Також передбачається можливість для фінансових установ, пунктів обміну валют банків та фінансових установ при проведенні валютно-обмінної операції оформляти не два документа – квитанцію про здійснення валюто-обмінної операції та розрахунковий документ реєстратора розрахункових операцій, а лише один – розрахунковий документ РРО.

Для цього розрахунковий документ РРО доповнюється реквізитами, які містилися на квитанції про здійснення валюто-обмінної операції. Слід зазначити, що дані про клієнта у розрахунковому документі РРО заповнюються лише у разі здійснення валютно-обмінної операції на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150 000 гривень.

Окрім того, банкам та фінансовим установам надано можливість здійснювати через їхні платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали, програмно-технічні комплекси самообслуговування тощо) не тільки купівлю, а також і продаж готівкової іноземної валюти.

При цьому для фінансових установ документ, що друкується їх платіжним пристроєм, має відповідати вимогам Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, а також додатково містити інформацію щодо валютно-обмінної операції.

З огляду на необхідність для виробників зазначеної техніки відповідного часу для її доопрацювання і налаштування, Постановою №63 передбачено що норми, пов’язані з реквізитами розрахункових документів РРО, набудуть чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою №63, тобто з 01 січня 2019 року.

ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на необхідність забезпечення  виконання вимог чинного законодавства та зазначає, що за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо застосування при проведені операцій з купівлі–продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб’єктів господарювання передбачено застосування відповідних штрафних фінансових санкцій.

З повним текстом постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2018 року №63 можна ознайомитись за посиланням: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0063500-18.