Фізична особа – резидент здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів від продажу корпоративних прав: чи утримувати податок з доходів нерезидента?

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток підприємств з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Тобто, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

Зняті з реєстрації фізичні особи податкову декларацію про майновий стан і доходи подають за попередньою податковою адресою

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що триває кампанія декларування доходів громадян за 2017 рік і річну податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати не пізніше 02 травня 2018 року контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

При цьому слід звернути увагу, що якщо на момент подання декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу відповідно до пункту 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Куди фізичній особі-нерезиденту подати податкову декларацію про майновий стан і доходи у разі продажу інвестиційного активу у 2017 році

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому гл.2 р.II ПКУ (п.179.5 ст.179 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п.19.2 ст.19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п.19.3 ст.19 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку платника податку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п.36.4 ст.36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника податку (п.38.2 ст.38 ПКУ).

Фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (пп.47.1.2 п.47.1 ст.47 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо фізична особа - нерезидент не має місця проживання в України, уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.

У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків.

Адміністративна відповідальність, якщо своєчасно не подано декларацію про майновий стан і доходи

Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації про доходи (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

Слід зазначити, якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відповідного року (п. 5 підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ).

Про відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.