Робота Центру обслуговування платників ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби за підсумками двох місяців поточного року.
На сьогоднішній день пріоритетним напрямком діяльності Державної фіскальної служби є покращення рівня обслуговування платників податків.
З цією метою в структурі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в області створений Центр обслуговування платників (далі – ЦОП).
Діяльність Центру спрямована на те, щоб забезпечити комфортні умови платникам при поданні звітності, отриманні адміністративних послуг, довідок та консультацій.
Інформаційні та інші послуги, які надаються у ЦОП стосуються, зокрема: консультативної допомоги у оформленні заяв, заповненні податкової звітності; надання інформації про реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджетів, ставки податків та роз’яснень з питань оподаткування; надання інформації про стан розрахунків з бюджетами; надання безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової звітності в електронному вигляді; розповсюдження брошур, буклетів, пам’яток та іншої друкованої продукції про сплату податків; прийняття звітних та інших документів; надання публічної інформації, тощо.
Так, протягом 2 місяців 2018 року до Центру звернулось понад 34 тисячі платників (у відповідному періоді минулого року 31 тисяча).
З поміж наданих адміністративних послуг визначальними є:
- видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (1,7 тис.)
- отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (понад 1,3 тис.);
- реєстрація книг обліку розрахункових операцій ( понад 0,7 тис.);
- отримання витягів з реєстру платників єдиного податку (0,5 тис.);
- реєстрація платником єдиного податку (0,5 тис. платників);
Результати такої взаємної співпраці платників податків з фіскальною службою свідчать про встановлення клімату довіри між державою і бізнесом, що дає плідні результати для економічного зростання та розвитку нашої держави.
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що в оновленій Декларації про майновий стан і доходи з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.
Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).
Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.
Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.
При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.
Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклараця) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Коли подається Звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників при державній реєстрації припинення господарської діяльності?
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок №435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку №435, а також страхувальники, зазначені у підпунктах 2, 4 розділу ІІІ Порядку №435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання – за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є місяць.
Згідно з п.9 розділу ІІ Порядку №435 у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Отже, страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстрація припинення страхувальника.