Громадяни можуть отримати довідку про свої доходи за допомогою сервісу «Електронний кабінет»

На офіційному веб-порталі ДФС розміщений Електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Для отримання інформації що стосується особи за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій».

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК).

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (https://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Після входу до Електронного кабінету необхідно ввійти до його приватної частини.

Для цього необхідно:

увійти до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua або через офіційний веб-портал ДФС;

обрати відповідний АЦСК;

обрати особистий електронний ключ, вибравши відповідний файл з електронного носія (USB – накопичувач, СD/DVD диск) або у відповідному каталозі на персональному ПК (Key- 6.dat);

вказати пароль захисту та натиснути «Зчитати». Після того, як ключ буде успішно завантажено, натиснути «Увійти».

Для створення Запиту необхідно в меню «Заяви, запити для отримання інформації» обрати Запит.

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити всі поля виділені блакитним кольором.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Після заповнення необхідно натиснути «Підписати та надіслати» або «Зберегти чернетку» та «Підписати та надіслати». Якщо при заповненні Запиту були допущені помилки або не заповнено всі обов’язкові реквізити, система напише «Помилка», та виділить рожевим кольором відповідні поля. Необхідно виправити помилки та знову натиснути «Підписати та надіслати». Процедура підпису така ж сама, як і процедура входу в особистий кабінет. Далі система запропонує обрати спосіб отримання інформації. Наприклад: «Електронний кабінет».

Відправлений Запит можна переглянути у розділі «Вхідні/вихідні документи» в приватній частині особистого кабінету. Після обробки Запиту до особистого Електронного кабінету надходить повідомлення (відповідь на Запит). Натиснувши на це повідомлення відкривається інформація про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яка замовлялася. Інформацію можна переглянути, зберегти або надрукувати.

Слід зазначити, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.04).

Чи подають фізичні особи декларацію про плату за землю?

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 ПКУ (абзац перший п.286.5 ст.286 ПКУ).

У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дохід одержаний в наслідок щомісячного грошового утримання підлягає декларуванню

Зі змісту ст.744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) вбачається, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п.164.1.1 та п.п.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Платник ПДФО, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Отже, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами, а також сплатити ПДФО з таких доходів.

Вихід фізичної особи із складу засновників юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи: особливості оподаткування

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що згідно з п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Відповідно до п.п.8 п.292.11 ст.292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Якщо засновник при його виході із засновницького складу отримує від емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку майно (основні засоби, товари) замість грошових коштів, що були внесені таким засновником, то така операція для платника єдиного податку прирівнюється до продажу такого майна.

При цьому, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) дорівнює або вища вартості внеску до статутного фонду, здійсненого засновником в грошовій формі, то об’єкт оподаткування у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає. У разі, якщо вартість майна (основних засобів, товарів) є нижчою вартості внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разі його виходу із засновницького складу, має бути включена до складу доходу емітента корпоративних прав – юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи.

До уваги платників, які застосовують РРО!

ДПІ у м. Івано-Франківську звертає увагу, що згідно з п.7 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), після опломбування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування за формою №1-ЦСО (додаток 1 до Порядку) (далі – довідка про опломбування).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, інший зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».

Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до контролюючих органів довідку про опломбування РРО, яка видається ЦСО із зазначенням в ній, зокрема причини розпломбування.