Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.
Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).
Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Якщо фізичною особою було продано нерухоме майно, зазначене у п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України, а в подальшому даний договір продажу анульовано та те ж саме нерухоме майно продано повторно, тобто здійснено продаж одного об’єкта, то дохід з даного продажу не оподатковується, якщо таке майно перебуває у власності платника податку понад три роки. У разі якщо таке нерухоме майно перебуває у власності платника податку менше трьох років, то дохід від продажу підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 5% від вартості такого об’єкта нерухомого майна.
Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Відповідно до п.172.2 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
У разі зміни особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, до контролюючих органів необхідно подати заяву за формою №1-ОПП у 10- денний строк з дня виникнення змін в облікових даних.
Слід знати, при поданні цієї зави з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1,2,4 та 10 поля заяви. Інформація про засновників не подається.
Водночас платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою №1-0ПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську