Днями у Івано-Франківській ДПІ заступник начальника - начальник відділу організації роботи Олена Мухіна провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків на тему «Пільги учасникам АТО».
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».
Чи гарантує держава збереження робочого місця за мобілізованим та працевлаштування тих, хто повернувся?
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (стаття 119 Кодексу законів про працю України, стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Час перебування громадян України на військовій службі (зокрема в особливий період) зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабмін.
За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається після звільнення з військової служби право на працевлаштування в тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їхні правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.
Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.
Чи оподатковуються доходи учасників бойових дій у вигляді банківських процентів (депозитний вкладний)?
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Чи передбачена пільга щодо сплати земельного податку для учасників бойових дій?
Для учасників АТО передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм, установлених ст. 281 Податкового кодексу України.
Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.
Чи існують пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців?
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.
Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», якою внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами і доповненнями).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних приведено у відповідність до положень Закону України від 20.12.2016 № 1797-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)».
Зокрема, Порядком визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній (далі - ПН) або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - РК), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та процес реєстрації, зупинення реєстрації або відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до вимог, визначених у статті 201 Податкового кодексу України.
Детальніше з Постановою можливо ознайомить за посилання:
https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/341-2017-п
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до норм Закону №2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Додамо, суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені на законодавчому рівні, є недоїмкою.
Зокрема, у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
А за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Окрім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Також варто пам’ятати, що за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОПи або особи, які забезпечують себе роботою самостійно, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть ще й адміністративну відповідальність.
Зазначимо, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто <5100 грн. (300х17грн.), – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 - 1360 грн.), а за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 – 5100 грн.).
Якщо ж сума несплати або несвоєчасної сплати перевищує триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян > 5100 грн. – сума штрафу становитиме від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 – 2040 грн.), а за повторне за рік вчинення відповідних дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 -5100 грн.).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує про те, що в разі виникнення у суб’єкта господарювання обов'язків щодо сплати (перерахування) податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік в ДПІ за таким неосновним місцем обліку.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Довідково: Загально доступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 107).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону №996).
Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.
Водночас ст.1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно зі ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові, реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №295/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що листом від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17 (далі - Лист №11856) Державна фіскальна служба України надала для використання у роботі Рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності (далі – Рекомендації).
Рекомендації запроваджуються з метою забезпечення належного застосування штрафу за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку (п.117.3 ст.117 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН (ст.1202 Кодексу), а також неподання податкової звітності, інших санкцій під час контролю за справлянням акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.
Більш детальніше ознайомитися з Листом №11856 можна на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72140.html
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати заяву про зміни у встановлені ПКУ строки.
За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.
Платнику єдиного податку слід знати, що у разі зміни відомостей (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності та ставок єдиного податку), зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.
Відтак, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку I і II груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку III групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.
Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ПКУ.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Роз’яснення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів, нарахованих (виплачених) працівникам відокремленого підрозділу та із доходів, нарахованих (виплачених) фізичній особі за надання майна в оренду.
Згідно з п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) термін відокремлені підрозділи вживається у встановленому для розділу IV ПКУ визначенні Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Відповідно до ст. 64 ГКУ підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Крім того, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах на місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ). Статтею 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати, сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах , що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Отже, якщо платник податку має власні або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Водночас, податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) фізичній особі доходу у вигляді орендної плати сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076»Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), пунктом 4 статті 10 якого визначено, що порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.
Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов’язаних з таким стажуванням, і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування. При цьому внесок розподіляється таким чином:
- 70 відсотків внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;
- 30 відсотків сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється пунктом 178.1 статті 178 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у якому зазначено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність індивідуально зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотків від бази оподаткування. Оподатковуваним доходом вважається чистий дохід, тобто різниця між доходом та документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат від такої діяльності, форму та порядок ведення якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 484.
Отже, сума коштів у розмірі 70 відсотків внеску, який сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування – адвоката, включається до доходу такого адвоката з відображенням у графі 2 Книги обліку доходів і витрат. При цьому, суму коштів, яку фактично використано виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника стажування - адвоката, може бути включено до витрат такого адвоката (у межах, що не перевищують 70 відсотків внеску), за умови їх документального підтвердження, та відображено у графі 8 Книги обліку доходів і витрат.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Податок на нерухоме майно сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.
Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.
Фізичні особи у 2017 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.
Отже у 2017 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 1378 грн. (а не 3200 грн., встановленої на 2017 рік).
Ставка податку на об’єкти житлової та нежитлової нерухомості не може перевищувати три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування - у 2016 році (1378 грн. х 3% = 41,34 грн.).
Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:
- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.
Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).
Разом з тим, ставки та пільги з податку встановлюються за рішенням місцевих рад: сільських, селищних, міських та рад об'єднаних територіальних громад.
Тобто, ставки та пільги залежать від рішень встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.
Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.
Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.
Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.
Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє щодо заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ відокремленими підрозділами.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за N111/26556.
Відповідно до пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Отже, відокремлений підрозділ, якому в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку, самостійно подає податковий розрахунок за формою N 1 ДФ до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (реєстрації).
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи (головного підприємства та/або уповноваженого відокремленого підрозділу) не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську