Про особливості нарахування та звітування з податку на прибуток розповіли фахівці ДПІ у м.Івано-Франківську на черговому семінарі для платників податків.

Як зазначила начальник відділу адміністрування податку на прибуток Надія Бочкур, з 1 січня 2017 року Податковим Кодексом України  внесено зміни, згідно з якими авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період, у разі їх перевищення над сумою податку - переносяться у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного їх погашення, у разі отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного їх погашення.

Також уточнено річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції. Відтепер звітний період починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції до 01.01.2017).

Надія Бочкур звернула увагу, що з 01.01.2017 року виключено норму пункту 137.6 ст. 137 Кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

Крім цього, було наголошено що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено різницями:

що збільшують фінансовий результат до оподаткування - за операціями з об'єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об'єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень (п. 138.1 ст. 138 Кодексу);

що зменшують фінансовий результат до оподаткування, - у разі продажу об'єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Також посадови ця зазначила, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Податок на нерухоме майно поповнив місцевий бюджет Івано-Франківська на 7 мільйонів гривень

Впродовж січня – квітня 2017 року до місцевого бюджету Івано-Франківська надійшло понад 7,0 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За словами начальника ДПІ у м. Івано-Франківську Любомира Слободяна, зазначена сума  перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 2,8 млн.грн.

У загальній сумі надходжень переважають платежі від юридичних осіб – 6,7 млн.грн. Фізичні особи з початку року спрямували до бюджету 0,3 млн. грн.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року набрав чинність Закон України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким було внесено зміни в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, гранична ставка податку на нерухомість нині не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати за 1 квадратний метр (торік - 3%). Ставки ж податку на поточний рік встановлюються рішеннями місцевих рад. Додамо, що платниками податку на нерухоме майно є не всі фізичні особи, а лише ті, хто має у власності квартиру/квартири, житлова площа яких перевищує 60 кв. м і будинок/будинки площею більше 120 кв. м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв. м. Окрім того громадяни, які мають у власності житлову нерухомість, зокрема квартиру загальною площею понад 300 кв. м., або будинок площею більше 500 кв. м., зобов’язані сплатити додатково 25 тисяч гривень.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Санкції за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, порушення порядку реєстрації акцизних накладних, неподання звітності

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що Державною фіскальною службою України листом від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17 надані рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, а також не подання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

Лист ДФС України від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Розповсюдження пільгового режиму оподаткування прибутків нерезидентів на виплати відсотків за отриманими кредитами на користь нерезидентів

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що Державною фіскальною службою України листом від 13.05.2017 №11857/7/99-99-12-02-04-17 повідомлено про використання в роботі листа Національної академії правових наук України від 03.05.2017 №499 щодо розповсюдження пільгового режиму оподаткування прибутків нерезидентів, передбаченого п.46 підр. ХХ Податкового кодексу України, на виплати відсотків за отриманими кредитами на користь нерезидентів, які здійснили залучення коштів шляхом емісії облігацій у періоди до 25.12.2013 року та можливості ретроспективного застосування вказаної норми.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Зміни до Порядку повернення коштів з бюджету

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує про те, що 19 травня п.р. офіційно оприлюднений, та, набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2017року  №415, яким затверджено Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Зокрема, у розділі І Порядку з’явився новий пункт 4 ¹, яким визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200 ¹.5 статті 200 ¹ Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Виникла помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено». Що робити?

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в-першу чергу має перевірити який ключ ЕЦП використовується першим. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка.

Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи).

В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера.

Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа.

У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Користувачі РРО повинні врахувати вимоги до оформлення касових документів

ДПІ у м. Івано-Франківську звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою на типові порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств.     

Зокрема: відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.

Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі – порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП.

Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.

За наведені порушення згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах).

Просимо платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які знаходяться у продажу.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Сільськогосподарські підприємства - платники ПДВ на загальних підставах

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що 12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 368), який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 1130).

Зміни, передбачені Наказом № 368, привели у відповідність норми Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення) та п.п. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким з 01.01.2017 року втратила чинність ст. 209 Кодексу, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Зокрема, Наказом № 368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 1 січня 2017 року зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 1 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01 січня 2017 року;

контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.

З оновленим текстом Наказу № 1130 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.sfs.gov.ua).

Наказ № 943 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 №37.

 Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

Відтак, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Реалізація пального: як зареєструватися платником акцизу

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено, що платником акцизного податку, зокрема, є особа, яка реалізує пальне.

Суб’єкт господарювання, який здійснює будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу, є платником акцизного податку.

Водночас оскільки передача (відпуск, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 2 л (включно) не вважається реалізацією пального, суб’єкти господарювання, які здійснюють такі операції, з 01.01.2017 р. не є платниками акцизного податку з реалізації пального (за винятком виробників).

Порядок реєстрації акцизного податку з реалізації пального міститься у розділі ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113 (далі – Порядок № 113), відповідно до п.6 якого реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дня до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – заява), форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 25.02.2016 № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (далі – наказ № 218).

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків винятково в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Підтвердженням отримання контролюючим органом заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки заяви, за умови відсутності порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання встановлених форми та порядку її заповнення і подання, особа не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами СЕАРП реєструється платником податку шляхом її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр). За результатами обробки заяви платнику засобами електронного зв’язку електронному вигляді надсилається друга квитанція. Датою реєстрації платника податку є дата включення його до Реєстру.

Якщо в суб’єкта господарювання відбилися зміни в даних про пункти реалізації пального чи виявлено розбіжності або помилки у записах Реєстру щодо таких пунктів, йому надано можливість унести зміни шляхом подання заяви з позначкою «Зміни», яка подається та приймається в такому самому порядку, як і для реєстрації.

Ведення Реєстру належить до повноважень ДФС (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу). Включення осіб до Реєстру, внесення змін до нього та виключення з Реєстру здійснюється засобами СЕАРП та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків (п. 5 розділу ІІ Порядку № 113). Не пізніше наступного робочого дня після включення особи до Реєстру такому платнику податку автоматично відкриваються облікові картки в СЕАРП, у яких ведеться облік обсягів залишків пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, облік сум залишків коштів, перерахованих платником податку на електронний рахунок із поточного рахунка. Після внесення осіб до Реєстру ДФС протягом одного робочого дня надсилає до Державної казначейської служби (долі – Казначейство) дані для відкриття електронних рахунків платнику податку. Електронний рахунок відкривається Казначейством автоматично без укладення договору та на безоплатній основі (п. 16 розділу ІІІ Порядку № 113). Цей рахунок відкривається для перерахування акцизного податку в сумах, необхідних для реєстрації платником податку заявок для поповнення обсягів залишків пального (п. 21 розділу ІІІ зазначеного Порядку).

Виключення платника з Реєстру здійснюється за заявою платника податку та за рішенням контролюючого органу. У першому випадку відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації в разі припинення діяльності з реалізації пального. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. Датою анулювання реєстрації платника податку в такому випадку є дата його виключення з Реєстру. У другому – приймається самостійне рішення контролюючим органом за основним місцем обліку особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Таке рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру. Датою анулювання реєстрації платника податку в такому випадку є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення. Відповідно до п. 14 розділу ІІ Порядку № 113 у день виключення з Реєстру ДФС автоматично формує та надсилає особі, виключеній з Реєстру, засобами електронного зв’язку в електронному вигляді витяг із Реєстру.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Нарахований фізичній особі дохід у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображається повністю без вирахування

Відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 N 4.

 Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Порядок виправлення страхувальником помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску до закінчення терміну його подання

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 435) страхувальники, зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Порядок та підстави проведення зустрічних звірок

Відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299, передбачено, що контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. I, пп. 73.3, 73.5 ст. 73 глави 7 розд. II ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків за вказаний період.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (далі – Порядок).

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку визначено, що у разі необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання віднесено до його компетенції.

Контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 4 Порядку).

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб’єктів господарювання здійснюється контролюючими органами (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку).

У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку).

Згідно з п. 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця). Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця) (п. 8 Порядку).

Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку).

Слід зазначити, що підпунктами 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.01).

 Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Неподана фінансова звітність: податкові наслідки

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Єдиний внесок до витрат звітного чи наступного року?

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Згідно з п.177.4.3 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом.

Тобто фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Однак, якщо єдиний внесок сплачувався протягом звітного року, то фізичні особи – підприємці мають право включити сплачену суму до складу витрат звітного року.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську