18 травня податківці ДПІ у м. Івано-Франківську святкували День вишиванки

День вишиванки — всеукраїнське свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції шанування етнічного вишитого одягу. Адже в стародавньому українському одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси і оберегів. В багатстві кольору, тисячах вишиваних «хрестиків», щільно нанизаних на біле полотно, віддзеркалюється українська душа в усій її красі й багатогранності.

В цей день українці одягають вишиванки і виходять в них на роботу. Івано-Франківська ДПІ уже вкотре «розцвіла» яскравими барвами національного вбрання. Працівники інспекції вдяглися не у повсякденний одяг, а у яскраву вишиванку, чим висловили своє ставлення до сповідування української традиції і культури, української національної свідомості, патріотизму і духу єдності народу.

Зазначимо, що вишиванка стала не просто символом України, а й справжнім модним світовим трендом. Вишиванка — не пережиток давніх часів, а сучасний, гарний, і що найголовніше, як на сьогодні, екологічний одяг. День Вишиванки – це свято національної єдності.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Податок на нерухоме майно вже поповнив місцевий бюджет Івано-Франківська 7,0 мільйонами гривень

Впродовж січня – квітня 2017 року до місцевого бюджету Івано-Франківська надійшло понад 7,0 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За словами начальника ДПІ у м. Івано-Франківську Любомира Слободяна, зазначена сума  перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 2,8 млн.грн.

У загальній сумі надходжень переважають платежі юридичних осіб СГ– 6,7 млн.грн. Фізичні особи з початку року спрямували до бюджету 0,3 млн. грн.

Зауважуємо, що з 1 січня 2017 року набрав чинність Закон України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким було внесено зміни в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, гранична ставка податку на нерухомість нині не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати за 1 квадратний метр (торік - 3%). Ставки ж податку на поточний рік встановлюються рішеннями місцевих рад. Додамо, що платниками податку на нерухоме майно є не всі фізичні особи, а лише ті, хто має у власності квартиру/квартири, житлова площа яких перевищує 60 кв. м і будинок/будинки площею більше 120 кв. м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв. м. Окрім того громадяни, які мають у власності житлову нерухомість, зокрема квартиру загальною площею понад 300 кв. м., або будинок площею більше 500 кв. м., зобов’язані сплатити додатково 25 тисяч гривень.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Івано-Франківські податківці під час семінару розповіли про адміністрування податку на прибуток

Фахівцями ДПІ у м.Івано-Франківську проведено черговий семінар для платників податків. Мета такого заходу – адміністрування податку на прибуток.

 Відкриваючи захід, заступник начальника інспекції - начальник відділу організації роботи Олена Мухіна зазначила, що тісним контактам із платниками надалі мають сприяти регулярні консультації, тренінги і тематичні семінари. Завдання полягає у тому, аби своєчасно  проінформувати платників про податкові новації, а їх чимало. Внесені до Податкового кодексу зміни не лише частково спрощують податкову систему, а й підвищують прозорість та якість адміністрування податків.

Начальник відділу адміністрування податку на прибуток Надія Бочкур зазначила присутнім, що пунктом 46.2 ст. 46 Податкового Кодексу України (далі-Кодексу) визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації та її невід'ємною частиною, подається як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).

Зазначила, що до п. 57.1 ¹ ст. 57 Кодексу внесено зміни, згідно з якими авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період, у разі їх перевищення над сумою податку - переносяться у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного їх погашення, у разі отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного їх погашення (пп. 57.1 ¹.2 п. 57.1 ¹ ст. 57 Кодексу).

Підпунктом 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу уточнено річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції - починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції до 01.01.2017).

Надія Бочкур звернула увагу , що з 01.01.2017 виключено норму пункту 137.6 ст. 137 Кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

Було наголошено що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено різницями:

що збільшують фінансовий результат до оподаткування -за операціями з об'єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об'єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень (п. 138.1 ст. 138 Кодексу);

що зменшують фінансовий результат до оподаткування, - у разі продажу об'єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

На семінарі обговорена положення підпункту 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 Кодексу, яким  визначено, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

На завершення усі бажаючі особисто отримали відповідь на поставлені питання та мали змогу отримати практичні поради у застосуванні податкового законодавства.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Змінено форми Декларації платника єдиного податку

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що  наказом від 17.03.2017 р. № 369  Мінфін вніс зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Головна мета змін: привести розміри ставок єдиного податку для платників 3-ї та 4-ї груп ЄП у відповідність до чинного законодавства. Так, у Декларації ФОП-єдинника у розділі IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» у назвах 5 та 6 рядків виправлено ставку єдиного податку з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно. Рядки 10 та 11 розділу V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» також виправлено.

В Декларації для юросіб-єдинників 3-ї групи відповідні зміни внесено в розділи ІІ та ІІІ.

Також в Декларації платників ЄП 4-ї групи внесено зміни до виноски 8, а саме: рядки 1.1 – 2 заповнюватимуться одним рядком щодо всіх земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За потреби (у разі наявності земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ з різною нормативною грошовою оцінкою) кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено.

Згідно з п.46.6 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ № 369 набрав чинності з 05.05.2017.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Зведена податкова накладна – правила заповнення

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує платникам ПДВ правила складання зведеної податкової накладної, які регламентовані пунктом 19 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р.  № 1307.

У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

В даному випадку ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Звертаємо увагу, що пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, для платників податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, та які до 1 липня 2017 року визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом, встановлені інші правила складання зведеної податкової накладної.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту документ- підтвердження наданої послуги або виконаної роботи

Особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначено порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на цих осіб.

Спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) Закон № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковім формі.

Закон № 265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на цих осіб.

Згідно з п. 8 ст. 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Однак, ст. 23 Закону № 1023, що визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, не передбачає будь-якої відповідальності за ненадання розрахункового документу.

Статтею 31 Закону України від 02 вересня 1990 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» із змінами та доповненнями визначено, зокрема, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 затверджено Правила ведення нотаріального діловодства (далі – Правила).

Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (далі – Реєстр) (п. 7.1 Правил).

Пунктом 7.43 Правил передбачено, що у графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) чи отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом).

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 109.02).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Кошти за виконання транспортно-експедиторських послуг підприємцем не включаються до загального оподатковуваного доходу

Кошти, що надходять фізичній особі – підприємцю, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого платника є плата за виконання договору транспортного експедирування. При цьому у плату експедитора не включаються витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, та оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування, за умови наявності первинних документів (рахунків, накладних тощо), виданих суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону №1955).

     Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 104.04).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Реєстри, загальнодоступні для платників у відкритій частині «Електронного кабінету платника»

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (https://sfs.gov.ua) розміщено модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника», який включає дві функціональні частини:

- відкриту (загальнодоступну);

- приватну (особистий кабінет).

Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису.

Через відкриту частину на сьогоднішній день платник має можливість скористатись інформацією з наступних реєстрів, що є загальнодоступними:

- «Дані про взяття на облік платників податків»;

- «Дані реєстру платників ПДВ»;

- «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;

- «Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

- «Реєстр платників єдиного податку»;

- «Реєстр страхувальників»;

- «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;

- «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;

- «Реєстр неприбуткових установ та організацій»;

- «Довідка про відсутність заборгованості»;

- «Інформація про РРО»;

- «Інформація про книги ОРО»;

- «Система обліку публічної інформації».

У режимі тестування знаходиться «Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування».

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним?

Згідно з п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до п.п.197.1.26 п.197.1 ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

Водночас пунктом 197.5 ст.197 ПКУ визначено, що звільнення від оподаткування, передбачене п.197.1 ст.197 ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 101.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Актуально для платників

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що 11.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №299 «Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену» (далі – Постанова №299).

Відповідно до підпунктів 229.2.14 і 229.2.15 пункту 229.2, підпунктів 229.3.16 та 229.3.17 пункту 229.3 статті 229 «Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями Постановою №299 визначено підприємство, яке отримує вироблені в Україні, ввозить в Україну легкі та важкі дистиляти, скраплений газ і бутан для використання як сировини для виробництва етилену. Це ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (код згідно з ЄДРПОУ 33129683).

Зазначеним документом також визначено:

- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну легких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 1;

- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну важких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 2;

- обсяги щорічних квот на ввезення в Україну скрапленого газу та бутану, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 3.

У разі нецільового використання даної сировини для виробництва етилену, з суб’єкта справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягу використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку.

Постанова №299 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.05.2017 №85.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

До уваги недержавних пенсійних фондів!

ДПІ у м. Івано-Франківську доводить до відома неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів, що згідно з листом Міністерства фінансів України від 20.04.2017 № 11210-09-10/10846 «Про включення до реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів»  звільняються  від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, що надходять до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Лист Міністерства фінансів України від 20.04.2017 №11210-09-10/10846 «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів».

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Для роздрібної торгівлі пивом необхідний касовий апарат та ліцензія

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримувати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Також звертають увагу, однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Отже, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.

Водночас, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

Однак, при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Податок на нерухомість: у якому випадку фізична особа не може бути притягнута до відповідальності?

Відповідно до пп. 266.3.2 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами держреєстрації прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп. 266.7.1 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізосіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому відповідно до п. 54.5 Податкового кодексу України.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

У пп. 266.10.1 Податкового кодексу України зазначено, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізособами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Книгу обліку доходів підприємці можуть вести у паперовому або електронному вигляді

Відповідно до вимог ст. 296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. Форму книги обліку доходів (далі – Книга) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:

- платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

- книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою;

- записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від'ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку;

- у разі реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі:

- платник податку зобов'язаний отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів; укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом за основним місцем обліку; сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;

- контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;

- після отримання платником податку повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком. Внесення даних за підсумками робочого дня здійснюється щоденно, але не пізніше наступного календарного дня;

- у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від'ємне або позитивне значення.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Переплата з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, не враховується

Врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів при їх виплаті, Податковим кодексом не передбачено.

При цьому, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Платники податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму штрафних санкцій та пені перерахованих підприємцю-платнику єдиного податку

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

З 2017 року передбачена нова різниця, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Тобто фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми фінансових (штрафних) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб-громадян, відповідно до цивільного законодавства.

Разом з тим, платники податку на прибуток, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства на користь фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування.

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 140.5.11 ст. 140 Податкового кодексу України.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Зміни у Порядку проведення перевірок контрольованих операцій

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що  наказом Міністерства фінансів України   від 30.03.2017 N 399 внесено зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Так, перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Податкового кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 розділу I Податкового  кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

Документом визначено, що перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" є документальною позаплановою перевіркою.  Тривалість перевірки дотримання принципу "витя