Податковий календар на 10 квітня 2017 року

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що

10 квітня, понеділок, останній день подання:

• звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за березень 2017 року (форма №1-РС);

• звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за березень 2017 року (форма №2-РС);

• звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за березень 2017 року (форма №3-РС);

• звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за березень 2017 року (форма №1-ОА);

• звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за березень (форма №1-ОТ).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Шановні громадяни, своєчасно задекларуйте доходи, отримані у 2016 році!

ДПІ у м. Івано-Франківську звертається до громадян виконати свій конституційний обов’язок та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація). За 2016 рік фізичні особи – платники податків повинні у термін не пізніше 3 травня поточного року, який є граничним строком подання Декларації громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Свідоме декларування доходів та сплата податків – це вірний шлях до розбудови України, ознака цивілізованого суспільства, високої свідомості громадян та є одним з критеріїв партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.

Не відкладайте декларування доходів, отриманих у минулому році, на останній день та вчасно їх задекларуйте.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Внесено зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що 31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №193 (далі – Постанова №193), якою внесені зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232.

Зазначеним документом внесено зміни до Порядку, зокрема, у частині механізму проведення зустрічних звірок, оформлення їх результатів, порядку направлення запитів та довідок про результати зустрічних звірок суб’єктам господарювання.

Постановою №193 даний Порядок приведено у відповідність до Податкового кодексу України, який, зокрема, доповнено статтею 19³ щодо виконання державними податковими інспекціями виключно функції сервісного обслуговування платників податків.

Постанова №193 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

З 1 січня спадщина та дарунки між членами сім’ї другого ступеня споріднення не оподатковуються

Вказана норма вступила в дію з 25 березня поточного року у зв’язку з прийняттям та опублікуванням в газеті «Голос України» Закону від 23.02.2017р. №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини».

Зокрема, Законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб, в тому числі і військовим збором, вартість спадщини (дарунків), отриманих від спадкодавця (дарувальника) членами його сім'ї другого ступеня споріднення: рідними братом, сестрою, бабусею, дідусем та онуком. До вказаного часу  нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися  лише члени сім’ї першої черги споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Щодо доходів, отриманих, як спадщина або подарунок, іншими членами сім’ї, які не підпадають  під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні  п’яти відсотків.

Окремим пунктом в Кодекс внесено норму щодо подарунків, дарувальниками яких виступають юридичні особи або підприємці. У разі отримання фізичною особою таких дарунків,  доходи від них  оподатковуватимуться на загальних підставах, як додаткове благо за ставкою 18%.

Окрім того, нововведеннями для цілей оподаткування для обдарованих та спадкоємців - пільговиків скасована вимога щодо оцінки будь-яких об’єктів дарування (успадкування).

Також варто звернути увагу, що відтепер оформити спадщину можна буде не тільки за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса, але й в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Додамо, Закон №1910 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 25.03.2017р., та застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Визначено підстави для відмови у реєстрації ПН

Постановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2017 року №190 затверджено підстави для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до затвердженої Постанови для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;

-ненадання платником податку копій відповідних документів;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів, якщо вони надійшли не пізніше  365 днів.

https://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249865206

Звітність по Інтернету – як укласти з ДПІ договір

Подання платниками до контролюючих органів електронних документів засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється на підставі договорів про визнання електронних документів відповідно до вимог Податкового кодексу України з урахуванням Законів України від 22.05.2003 року №851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (зі змінами), від 22.05.2003 року №852 "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Договір про визнання електронних документів платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв'язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.

Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

У разі припинення Договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність особисто (або уповноважити на це іншу особу), або ж надіслати її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

До уваги платників екологічного податку

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує платникам екологічного податку про те, що Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, ставки екологічного податку викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків. Збільшені ставки повинні застосовуватися при обрахуванні податкових зобов'язань, що виникли з 1 січня 2017 року.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за:

I квартал ц. р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

II квартал ц. р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно;

III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Якщо платник екологічного податку не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом 2017 року, то такий платник повинен повідомити про це податкову інспекцію за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог Кодексу.

Як впливає на оподаткування списана дебіторська заборгованість

Різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів визначено п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу, відповідно до підпунктів 139.2.1, 139.2.2 якого (у редакції, що діє з 01.01.2017 р.), фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Отже, починаючи з 01.01.2017 року платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів). При цьому зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

У зверненні на отримання індивідуальної податкової консультації треба зазначати практичну необхідність її отримання

ДПІ у м. Івано-Франківську наголошує, що з квітня 2017 року дещо змінено порядок надання індивідуальної податкової консультації.

Зокрема,  з 1 квітня 2017 набрала чинності нова редакція статті 52 Податкового кодексу України (згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797).

Цими змінами передбачено скорочення терміну надання контролюючими органами безоплатної податкової консультації за зверненням платників податків з 30 до 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

При цьому, визначено обов’язкові вимоги до оформлення звернення платників.

З 1 квітня поточного року звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податку, дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає цим вимогам, податкова консультація не надається, про що надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Чи є обов’язковим застосування РРО для підприємців - платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів?

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) внесено, зокрема зміни до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції Закону № 1791 (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791, який набрав чинності з 01.01.2017, установлено, що Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 1791 необхідно прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону № 1791.

Враховуючи викладене вище, норми, передбачені п. 296.10 ст. 296 ПКУ та п. 6 ст. 9 Закону № 265 в частині застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, будуть застосовуватися з дати набрання чинності нормативно-правового акта, яким буде затверджено перелік таких побутових товарів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

ЩОДО ЗМІН В ОБЛІКУ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

20 березня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2016  № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 1125), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2017 за № 42/29910, який вніс зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Наказ № 1588), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Наказ № 1130), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Зокрема, Наказом № 1125:

- визнано, такою, що втратила чинність, довідка про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП), що видавалась контролюючим органом. Для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, запроваджується нова довідка про взяття на облік (форма № 34-ОПП);

- викладено у новій редакції форму реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ).

З оновленими текстами Наказів №№ 1588 та 1130 можна ознайомитись
скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.sfs.gov.ua).

Маєте у власності «елітне» житло – готуйтесь сплатити додаткові 25 тисяч гривень

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує фізичним особам, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Податковим кодексом України передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно для фізичних осіб, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. (П.п 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у порядку, визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки, встановленої за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.

При цьому фізична особа – власник об’єкта нерухомості загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачує 25000 гривень на рік за кожний такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Фінансова звітність: коли доведеться подати повторно

Відповідно до п. 46.1 ст. 46. Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – декларація), відображаються у відповідній таблиці декларації.

Декларація може подаватись платником податку як звітна (нова звітна), так і як уточнююча.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така декларація є звітною (новою) і не вважається уточнюючою.

Отже, подання фінансової звітності разом зі звітною (звітною новою) декларацією є обов’язковим.

При виправленні помилок в уточнюючій декларації платник податку може не подавати фінансову звітність повторно за умови, що показники фінансової звітності, що була подана з декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Урядові рішення щодо бюджетної дотації аграріям

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує про те, що Постановою  КМ України від 22.03.2017р. № 178 визначені деякі питання виплати бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Бюджетна дотація надається за результатами діяльності у лютому 2017 р. сільськогосподарським товаровиробникам, які:

- в установленому порядку подали до 1 квітня 2017 р. заяви про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за встановленою Міністерством фінансів формою з обов'язковим зазначенням реквізитів поточних банківських рахунків для перерахування бюджетної дотації;

- станом на 31 грудня 2016 р. були внесені до Реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Податкового кодексу України;

- станом на 1 березня 2017 р. зареєстровані як платники податку на додану вартість

- провадили види діяльності, визначені у пункті 16 1.3 статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Звертаємо увагу на те, що згідно із Порядком розподілу бюджетної дотації, який затверджено ПКМУ від 08.02.2017р. № 83 у сільгосптоваровиробників, які матимуть податковий борг з ПДВ на наступний день після граничного строку сплати цього податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація,  права на отримання бюджетної дотації не буде.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську

Відповідальність за порушення декларування

ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010  року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків.

    Згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

    Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотки суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відстків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Водночас, згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Відповідне роз’яснення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 103.28.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську