ДПІ у м. Івано-Франківську звертає увагу на активізацію діяльності шахраїв
Вони телефонують суб’єктам господарювання від імені керівництва податкової інспекції з метою надання фінансової допомоги та пропонують для цього зателефонувати начальнику ДПІ у м. Івано-Франківську Слободяну Л.Я. на номер 0637558222.
Повідомляємо керівників підприємств, установ усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що такі звернення є провокацією з боку невідомих осіб, які шахрайським способом намагаються отримати певні кошти та послуги, дискредитуючи працівників фіскальної служби.
Переконливо просимо у подібних випадках телефонувати до ДПІ у м. Івано-Франгківську за номерами: 55-24-08, 2-48-93. Інформацію також можна надати безпосередньо до відділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС Івано-Франківської області за телефоном: 77-19-39.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Івано-франківські платники податків до зведеного бюджету
сплатили понад 171 млн. грн. податків і зборів
Упродовж січня 2017 року до зведеного бюджету надійшло понад 171 млн. грн. податків і зборів, що на 49 млн. грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. З них, до державного бюджету надійшло понад 76 млн. грн., до місцевого бюджету – більше 95 млн. грн.
Надходження до державного бюджету у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшились на 10,8 млн. грн., місцевий бюджет отримав на 38,6 млн. грн. більше.
Варто зазначити, що у розрізі основних платежів упродовж січня 2017 року до бюджету надійшло 46,0 млн. грн. податку на додану вартість, що на 8,9 тис. грн. більше, ніж в 2016 році. Також, у порівнянні з минулим роком, на 30,8 млн. грн. збільшились надходження податку на доходи з фізичних осіб, якого у січні 2017 році надійшло понад 82,0 млн. грн. Податку на прибуток від платників міста надійшло понад 710,8 тис. грн.
Надходження на підтримку української армії від платників податків Івано-Франківська у вигляді військового збору склали майже 7,0 млн. грн., що майже на 2,3 млн. грн. більше, ніж минулоріч.
Фахівці Івано-Франківської ДПІ зазначають, що значний рівень з находжень до бюджету досягнуто саме завдяки заходам з детінізації, вдосконаленню системи адміністрування податків та розширенню спектру сервісних послуг.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Івано-Франківські платники податків сплатили майже 7 млн. грн. військового збору на підтримку української армії
Упродовж січня 2017 року платники податків Івано-Франківська для підтримки обороноздатності України сплатили 6,87 млн. грн. військового збору. За словами завідувачки сектору адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податків з громадян ДПІ у м. Івано-Франківську Оксани Петришин сума сплаченого з початку року військового збору на 2,27 млн. грн. перевищує минулорічні показники.
Вона також нагадала, що наразі платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.
Посадовиця також зазначила, що об’єкт оподаткування військовим збором визначений статтею 163 Податкового кодексу України. До нього, крім заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються чи виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відносяться і ряд інших. Зокрема – це орендна плата, виграші в державній або недержавній грошовій лотереї, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна, виплата дивідендів, переоформлення спадщини тощо. Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.
Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 12470 грн.) та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України, - підкреслила Оксана Петришин.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
З 1 січня новий розмір добових
ДПІ у м. Івано-Франківську інформує про зміни розміру добових для відряджень за кордон та в межах території України. У зв’язку із збільшенням до 3200 грн. мінімального розміру зарплати, Законом №1797 від 21.12.2016р. викладений в новій редакції пп.170.9.1 Податкового кодексу, яким відкоригований неоподаткований розмір добових.
Зокрема, з 01.01.2017р. до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Тобто, цьогоріч, не оподатковуватимуться добові витрати для відрядження на території України не більш як 320 грн. на день, а для відрядження за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
Для порівняння нагадаємо, що у 2016 році така сума добових становила 275,60 грн. (0,2 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня 2016 р.), а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.
Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.
Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).
**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);
• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Реалізацією пального для цілей розділу VI "Акцизний податок" Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т. ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Відповідно до частини 1 ст. 295 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при провадженні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Зазначаємо, що безпосередньо самі операції з організації доставки палива на судно від імені, за дорученням та за рахунок судновласника не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Отже, оскільки Агентство не здійснює операцій з реалізації пального, а здійснює, зокрема, послуги з організації постачання і обслуговування судна в порту як морський агент за договором морського агентування, то у цьому випадку Агентство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.
З більш детальною інфрмацією щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку можна ознайомитись у листі ДФС України від 13.01.2017 №525/6/99-99-15-03-03-15.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію та сплатити з одержаних доходів податок на доходи та військовий збір.
Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Суми податку на доходи, отримані з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
Сума податку з іноземного доходу платника податків – резидента, сплаченого за межами України протягом податкового (звітного) періоду, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань платника такі податки, сплачені в інших країнах:
- податки на капітал (приріст капіталу ), податки на майно;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи за ставкою 18% та військового збору 1,5%.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що Законом України від 22.12.2016 № 1797 внесено зміни до п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає вищезазначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б», «в» п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому п. 57.1 прим.1 ст. 57 ПКУ, та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ, за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує платникам податків, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Слід відмітити, що ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.
При цьому необхідно звернути увагу, що за відсутності рішення місцевої ради плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники податку. Граничним терміном надання копії рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного відповідно до статті 284 Кодексу є 25 грудня року, що передує звітному.
Детальніше у листі ДФС від 21.12.2016 № 40373/7/99-99-12-03-05-17.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 281 та 286 Податкового кодексу України, які регламентують правила нарахування земельного податку фізичним особам.
Законом внесено зміни у частині адміністрування земельного податку з фізичних осіб, зокрема:
- передбачено, подання фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, до 1 травня поточного року письмової заяви у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву;
- передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Розділ IV Податкового кодексу України не містить жодних виключень із загальних норм, які б дозволяли платникам податку на доходи фізичних осіб, що є багатодітними матір’ю (батьком) або утримують дитину-інваліда, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення ними 18 років, наприклад, у разі їх навчання у вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).
Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу чітко визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.
Платник податку, який утримує трьох дітей, при цьому одна дитина є інвалідом, має право на пільги, встановлені підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту в розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «б» пп. 169.1.3 в розмірі 150 % відповідно.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, обчислюється як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп.. 169.4.1 п. 169.4 зазначеної статті, та відповідної кількості дітей.
Отже, до кінця поточного року батько матиме право на пільгу в розмірі 100 % на доньок:
2 х 800,00 грн = 1600 грн і 150 % на сина = 1200 грн.
При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 6720 грн (2240,00 грн х 3 дітей) за умови, що матір дітей не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.
У наступному році за платником податку збережеться лише право на ПСП у розмірі 150 % (права на пільгу в розмірі 100 % і на підвищення граничного розміру доходу він утратить) за умови, що розмір доходу не перевищуватиме встановлений Податковим кодексом.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині єдиного податку.
Так, зокрема, підпунктом 3 пункту 30 розділу I Закону №1791 збільшені ставки єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи, а саме:
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) з 0,81 % до 0,95% (п.п.293.9.1 п.293.9 ст.293 ПКУ);
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,49% до 0,57% (п.п.293.9.2 п.293.9 ст.293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) з 0,49% до 0,57% (п.п.293.9.3 п.293.9 ст.293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,16% до 0,19% (п.п.293.9.4 п.293.9 ст.293 ПКУ);
- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту розмір ставки єдиного податку складає 6,33% (п.п.293.9.6 п.293.9 ст.293 ПКУ).
Нагадуємо, що відповідно до п.293.9 ст.293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та встановлюється у відсотках до бази оподаткування.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
У рядках 1.1 - 1.16 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту – суми видатків.
У рядку 1.15 Звіту відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:
у рядку 1.15.1 – благодійна допомога;
у рядку 1.15.2 ГД відображається гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. 2 додатка ГД до Звіту № 553;
у рядку 1.15.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту відповідно).
При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. 3 додатка ГД до Звіту.
Рядок 1.16 Звіту передбачений для відображення інших доходів, які не включені до рядків 1.1 – 1.15 Звіту.
Рядки 3 - 6 другої частині Звіту заповнюються лише неприбутковими організаціями, які недотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись за податковою консультацією в усній формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси, або у письмовій чи електронній формі для отримання індивідуальної податкової консультацій відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення - у категорії 102.23.02).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Державна фіскальна служба України листом від 04.01.2017 р. N 84/Г/99-99-13-02-03-14 надала роз’яснення щодо оподаткування сум страхового відшкодування.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. "в" пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика - резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
А саме норми зазначеного підпункту поширюються на суму страхового відшкодування, яка виплачується безпосередньо страховиком - резидентом фізичній особі (вигодонабувачу).
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).
Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Згідно з пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
Категорія ФОП |
Сума ЄСВ |
Мінімальний страховий внесок |
Строк сплати |
||
за місяць, |
за квартал, |
за рік, |
|||
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування |
Мінімальний страховий внесок (22 % мінімальної зарплати) |
704,00 |
2112,00 |
8448,00 |
До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок |
Платники єдиного податку першої групи |
0,5 мінімального страхового внеску (3200 грн х 22 % х 0,5) |
352,00 |
1056,00 |
4224,00 |
|
ФОП, які обрали загальну систему оподаткування |
Мінімальний страховий внесок (22 % мінімальної зарплати) |
704,00 |
мають право на сплату авансових платежів |
8448,00 |
Остаточний розрахунок за кал
|