З початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році життя

мільйонів українців змінилося кардинально. Країна стала полем битви за

свободу і демократію, що не тільки змінило побут і ритм життя населення, а й

вплинуло на ментальне здоров’я кожного українця. Ментальне здоров’я – це

здатність протистояти життєвим стресам та негараздам. Саме ментальним

здоров’ям зараз заведено називати вміння справлятися з інформацією. Але

насправді ментальне здоров’я – це і психічне здоров’я. У багатьох людей все ще

присутнє стереотипне бачення роботи психіатрів, тож словосполучення

«психічне здоров’я» викликає у них острах. Тому це замінюють більш м’яким

поняттям «ментальне здоров’я».

Найскладніше жах війни відбивається на тендітній психіці дитини чи

підлітка, які ще тільки пізнають світ і формують своє уявлення про безпеку та

стабільність. Сьогодні, в Україні, кожна дитина є свідком, а часто й жертвою

цієї жорстокої реальності..

Війна не обирає. Її відголоски проникають у кожну дитячу кімнату, у

кожне підліткове серце. Звуки сирен, вибухи, розповіді дорослих, втрата

домівок, розлука з близькими – все це залишає глибокі шрами на

несформованій дитячій психіці. Тривожність, страх, розгубленість, агресія,

апатія – це лише деякі з емоцій, з якими щодня стикаються наші діти.

Як же розпізнати тривожні сигнали? Батькам та вчителям варто бути

особливо уважними до змін у поведінці дитини чи підлітка. До таких сигналів

можуть належати:

Порушення сну та апетиту: безсоння, нічні жахи, надмірна сонливість або

відмова від їжі чи переїдання.

Зміни в настрої: дратівливість, плаксивість, апатія, втрата інтересу до

улюблених занять.

Проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю: труднощі з навчанням,

неуважність, забудькуватість.

Поява страхів та тривог: нав’язливі думки, надмірна тривога за себе чи

близьких, боязнь темряви, гучних звуків тощо.

Регрес у поведінці: повернення до молодших форм поведінки, таких як

смоктання пальця, енурез, надмірна залежність від дорослих.

Агресивність та імпульсивність: спалахи гніву, фізична агресія,

конфліктність.

Замкнутість та небажання спілкуватися: відстороненість від друзів та

родини, небажання ділитися своїми переживаннями.

Фізичні скарги без видимих причин: головний біль, біль у животі, нудота,

запаморочення, пов’язані зі стресом.

Важливо розуміти, що кожна дитина реагує на травматичні події по-

різному. Деякі можуть бути більш емоційно вираженими, інші – більш

замкнутими. Завдання батьків, вчителів і, звісно, лікарів – бути чуйними та

підтримати їх незалежно від форми прояву їхніх переживань.

Що ж ми, дорослі, можемо зробити, щоб допомогти нашим дітям та

підліткам пережити цей складний час та зберегти їхнє ментальне здоров’я?

Створіть безпечне та стабільне середовище. Наскільки це можливо в умовах

війни, намагайтеся підтримувати рутину, забезпечувати відчуття

передбачуваності та спокою.

Будьте поруч та слухайте. Дайте дитині можливість висловити свої почуття та

страхи. Уважно слухайте, не засуджуйте та не знецінюйте їхні переживання.

Говоріть про війну чесно, але відповідно до віку дитини. Не приховуйте

правду, але подавайте інформацію дозовано та зрозуміло, запевняючи у своїй

підтримці та вірі в перемогу.

Заохочуйте ігри та творчість. Гра є природним способом для дітей виражати

свої емоції та переживання. Забезпечте їм можливість гратися, малювати,

ліпити, займатися іншими творчими заняттями.

Обмежте вплив «травмуючої» інформації. Контролюйте, що дитина дивиться

та читає, оберігайте її від надмірного впливу новин та зображень насильства.

Подавайте власний приклад. Діти вчаться у нас, дорослих. Демонструйте

спокій, стійкість та віру в майбутнє.

Звертайтеся за професійною допомогою, якщо це необхідно. Якщо ви

бачите, що дитина або підліток має серйозні емоційні труднощі, не соромтеся

звернутися до дитячого психолога або психотерапевта. Раннє втручання може

запобігти розвитку більш серйозних проблем у майбутньому.

Наші діти – це наше майбутнє. Вони несуть на своїх плечах тягар війни,

якого не повинні були б знати. Наш обов’язок – оточити їх турботою,

розумінням та підтримкою, допомогти їм зцілити їхні зранені душі та вирости

сильними та здоровими громадянами вільної України. Пам’ятаймо, що

інвестиції в ментальне здоров’я нашого молодого покоління – це інвестиції в

майбутнє нашої нації.