Якщо лічильники води та газу є досить новою технікою в наших оселях, то лічильники електроенергії добре знайомі вже не одному поколінню. Сучасний розвиток технологій диктує необхідність вдосконалювати та розробляти нові засоби вимірювальної техніки. Зокрема, останнім часом почали масово застосовуватися електронні лічильники, хоча, нещодавно, індукційні лічильники, які рахували витрати електроенергії в наших оселях десятиліттями і продовжують надалі справно функціонувати, були основним засобом обліку електроенергії. Отже, у пересічного споживача одразу виникає ряд питань, а саме: чому ще не у всіх оселях замінено старі індукційні лічильники на нові, чи справді електронні лічильники точніші та чи не намотує старий лічильник зайвих кіловат?
         Минули часи, коли економія енергоресурсів не мала сенсу ні для населення, ні для підприємств через низьку їх вартість, а перевитрати електроенергії слабо позначались на бюджеті. Хоча індукційні лічильники були розроблені ще в 60 – 70-х роках минулого століття, а в 1968 році була прийнята перша постанова про двотарифний облік, заводи-виробники не квапилися з переходом на сучасні моделі. Старий парк лічильників був розрахований на малі навантаження, індукційні лічильники класу точності 2,5 становили більше 90% засобів обліку електричної енергії.
         Зростання вартості енергоносіїв, потреба реалізації більш складних функцій, ніж при простому накопичувальному обліку електроенергії, розвиток науки та техніки зумовили розробку електронних лічильників. Застосування електронних лічильників дозволило підвищити точність обліку електроенергії, здійснювати її багатотарифний облік та впроваджувати технології автоматизованого комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).
        Завдяки тому, що в електронних приладах обліку електроенергії вимірювальна система не має рухомих частин, а електромеханічний рахунковий механізм не потребує обслуговування протягом усього терміну служби, електронні лічильники у порівнянні з індукційними мають кращі та стабільніші метрологічні й експлуатаційні характеристики. Зокрема, мають підвищений клас точності та зберігають високий клас точності в умовах низьких і швидкозмінних навантажень. Використання електронних лічильників дає можливість вимірювати кількість та визначати потужність електроенергії; дистанційно знімати показники цифровими інтерфейсами, експлуатувати лічильники при широкому температурному діапазоні. Строк їх експлуатації істотно довший та й самі лічильники надійно захищені від несанкціонованого втручання та зовнішнього впливу.
         Однак, при наявних перевагах існує ряд недоліків і в електронних лічильниках. Такими недоліками є їх висока вартість, практично незахищеність від комутаційних і грозових перепадів напруги та відсутність у необхідній кількості сервісних центрів.
         Отже, варто проаналізувати кожний окремий випадок та ситуацію споживача, щоб оцінити переваги та недоліки.
         Так, високий клас точності, безумовно, потрібний у точках обліку, де проходить величезна кількість енергії. Вартість цих лічильників (класу точності - 0,2; 0,5) на порядок вища. А в побутовому секторі цілком достатньо застосовувати лічильники класу точності 2,0. Високий клас точності важливий в умовах швидкозмінних навантажень, проте такі навантаження виникають, як правило, на промислових підприємствах та практично не спостерігаються у побуті.
         Одна з безумовних переваг електронного лічильника - багатотарифність - в побутовому секторі також практично не застосовується. Планово лічильники здебільшого, заміняють однотарифними. У промисловості, звичайно, обсяг споживання електроенергії великий і багатотарифність реально дає змогу якось вирівнювати навантаження.
          Можливість обліку двох видів енергії в побуті на сьогодні взагалі не актуальна. Електронні лічильники актуальні за великих навантажень, у місцях, де крім обліку електроенергії, необхідно вимірювати струм, напругу, частоту по-фазах тощо і де застосування більш дорогих лічильників буде економічно доцільним.
         Проблема вибору індукційного або електронного лічильника можливо трохи перебільшена. Вони призначені для різних секторів ринку. Не варто відмовлятися від застосування індукційних лічильників, як і недооцінювати електронні. Насамперед, треба вирішити, чи є можливість і необхідність скористатися всіма перевагами лічильників і не звертати увагу на їхні недоліки.
         Також варто відмітити, що до експлуатації на рівних умовах допускаються як електронні, так і індукційні засоби обліку електроенергії відповідного класу точності, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та допущені до застосування в Україні. А згідно змін до ГОСТ 6570-96 в Україні лічильники класу точності 2,5 в залежності від часу їх повірки, експлуатуватимуться до 01 вересня 2012 року.
         Отже, вибір лічильника - це результат аналізу конкретної ситуації. А раціональне та економне використання електроенергії - це найкращий та найнадійніший лічильник ваших коштів.

ДП «Івано-Франківськстандартметрологія»

Контактна особа
Петренко Ольга Валеріївна
78-65-96, 3-02-00