Івано-Франківські податківці обговорили з підприємцями законодавчі зміни

 Нещодавно відбулось засідання Ради підприємців, на якому фахівці Івано-Франківської ДПІ роз’яснили суб’єктам господарювання – фізичним особам про зміни в Податковому кодексі, які вступили в дію на початку осені 2015 року.

Начальник відділу комунікацій ДПІ у м. Івано-Франківську Галина Яремко ознайомила присутніх з нормами Закону України №655 – VIII щодо зменшення податкового тиску на платників податків та з останніми роз’ясненнями ДФС України щодо нарахування податків, зборів, єдиного внеску та їх сплати.

Посадовиця також ознайомила учасників заходу з двома варіантами податкової реформи, які будуть впроваджені уже з наступного бюджетного року. На сьогодні їх два - запропоновані Міністерством фінансів України та депутатами Верховної Ради.           Зокрема, Мінфін пропонує лінійну модель податкової системи, а парламентський комітет – фіскальну лібералізацію.

Обговорення цих проектів податкової реформи на засіданні Ради підприємців викликало неабияке зацікавлення їх учасників. Адже запропонований проект законодавчих змін від голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, зареєстрований 26.10.2015 року під №3357,   дає надії бізнесу на послаблення податкового тиску, створення умов для розвитку економіки та виведення заробітних плат з «тіні», покращенню інвестиційного клімату в Україні, спрощення адміністрування податків.

  Під час засідання Ради також йшлося про порядок нарахування та сплати єдиного внеску.                              

Надходження єдиного внеску від івано-франківських страхувальників зросли більш як на 104 млн. грн.

За 10 місяців 2015 року надходження єдиного внеску від платників податків, які перебувають на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську, зросли на 104,3 млн.грн.

Зокрема, за січень-жовтень поточного року вони склали 1218,3 млн.грн. Минулорічні  надходження з ЄСВ становили 1113,9 млн.грн.

Лише за жовтень 2015 року від івано-франківських платників податків надійшло 134,6 млн.грн., що майже на 16 млн.грн. більше, ніж у жовтні 2014 року.

На збільшення надходжень з єдиного внеску вплинув ріст рівня зарплат у 2015 році та запроваджені у цьому році зміни щодо нарахування ЄСВ.

Під час семінару-тренінгу івано-франківські податківці навчали страхувальників порядку застосування понижуючого коефіцієнту з ЄСВ

Під час семінару-тренінгу працівники ДПІ у м. Івано-Франківську розповіли платникам податків про можливість зниження розміру єдиного внеску при нарахуванні заробітної плати найманим працівникам.

Перед присутніми виступила начальник відділу комунікацій ДПІ у м. Івано-Франківську Галина Яремко. Вона ознайомила їх з переліком платників єдиного податку, які потенційно можуть скористатись правом на зниження розміру ЄСВ. Вона також роз’яснила бухгалтерам три  обов’язкові умови, за яких може знижуватись розмір єдиного внеску при нарахуванні виплат найманим працівникам.

Посадовиця на прикладі показала порядок застосування понижуючого коефіцієнту, наголосивши, що такий коефіцієнт розраховується                      платниками внеску самостійно щомісячно, порівнюючи показники минулого року та звітного місяця. Страхувальники також пересвідчились в перевагах застосування понижуючого коефіцієнту не лише для роботодавців, а і для самих найманих працівників.

Під час тренінгу також йшлося про порядок застосування штрафів та  адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання звітності та сплату ЄСВ. Про це розповіла присутнім заступник начальника відділу адміністрування єдиного внеску Тетяна Климончук. Вона також ознайомила присутніх з новими роз’ясненнями ДФС України щодо нарахування та сплати єдиного внеску.

Податківці розповіли присутнім про перспективи адміністрування ЄСВ у наступному році в світлі проектів податкової реформи, запропонованих для розгляду Верховній Раді Мінфіном та парламентським комітетом.

По закінченні семінару-тренінгу доповідачі відповіли на всі запитання платників податків.

Увага! 19 листопада 2015 року - останній день сплати для окремих платежів

Нагадуємо, що 19 листопада2015 року - останній день сплати для:

-  податку на прибуток підприємства за 3-й квартал;

- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності, за 3-й квартал;

- ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;

- екологічного податку за 3-й квартал;

- рентної плати за користування надрами за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- рентної плати за спеціальне використання води за 3-й квартал;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 3-й квартал;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал;

- туристичного збору за 3-й квартал;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 3-у кварталі платниками єдиного податку – фізичними  особами – підприємцями першої та другої груп;

- єдиного податку юридичними та фізичними особами – підприємцями, віднесеними до третьої групи, за 3-й квартал.

Чи є базою нарахування єдиного внеску доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна?

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім ФОП, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, у пункті 3 частини 1 статті 4 Закону №2464, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713      (далі – Інструкція №5).

Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією №5.

Таким чином, доходи, отримані фізичною особою від продажу такого  майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 301.03 (база нарахування) категорії 301 (єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Продавцем/покупцем порушено порядок заповнення податкової накладної – дії покупця/продавця

Пунктом 201.10  статті 201 Податкового кодексу України (далі –  Кодекс) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

 Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Змінився порядок надання послуг єдиного цифрового підпису

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив про особливості надання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30.10.2015 для отримання послуг ЕЦП представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально з дотриманням вимог Закону України від 12.09.1993 №3425 «Про нотаріат».

Звертаємо увагу, що у довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

При отриманні мотиваційних виплат виникають податкові зобов'язання з ПДВ

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) маркетингові послуги - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних виплат на користь третіх осіб, які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати, які сплачуються офіційним постачальником продукції/робіт, послуг, спрямовуються на стимулювання збуту продукції/робіт, послуг, такі витрати відносяться до маркетингових послуг.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Згідно з пп.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а мотиваційні та стимулюючі виплати, в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця у зв'язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів).

Умови застосування понижуючого коефіцієнта для працівників у період мобілізації

Включення до середньомісячної кількості застрахованих осіб з метою застосування понижуючого коефіцієнта працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Першою обов'язковою умовою для застосування понижуючого коефіцієнта є збільшення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці на 20% і більше порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу.

 База нарахування ЄСВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці – це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄСВ у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності) / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховані виплати.

 При цьому, не є базою нарахування та утримання ЄСВ суми компенсаційних виплат підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105.

 Враховуючи зазначене вище, кількість працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий періо, не включається до середньомісячної кількості застрахованих осіб з метою застосування понижуючого коефіцієнта.

 Довідково: застосування понижуючого коефіцієнта передбачено п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями.

Камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника та направлення

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами фіскального органу і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Зазначена норма визначена ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України.

Кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не оподатковуються податком на прибуток у разі їх спрямування на ведення статутної діяльності

Неприбуткові підприємства (установи, організації) - це підприємства (установи, організації), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи яких містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- установчі документи яких передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Отже кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення статутної діяльності.

Зазначена норма передбачена п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється щодо особи, яка зареєстрована платником ПДВ більше 12 календарних місяців

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) (крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи).

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою 1 млн грн, за умови сплати суми податкових зобов'язань.

Отже, можливість подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ передбачена для особи, яка зареєстрована як платник ПДВ більше 12 календарних місяців.

Зазначена норма визначена п.181.1 ст. 181 та п.184.1 "а" ст. 184 Податкового кодексу України і роз’яснена листом ДФС України від 17.08.2015 № 17440/6/99-99-19-03-02-15.

Включення податкових накладних до складу податкового кредиту

Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", який набув чинності 29.07.2015, зокрема, змінено норми Податкового кодексу України (далі - Кодекс), які визначають терміни включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від постачальників та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду.

У випадку, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Таким чином, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній (складеній як до 29.07.2015, так і після цієї дати), яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

До набрання чинності зазначеного вище Закону податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включалися до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, на який припадала дата їх складання.

Граничний термін сплати ЄСВ для „єдинщиків”

Порядок сплати єдиного внеску визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

Платниками єдиного внеску відповідно до Закону є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка.

Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Підвищена податкова соціальна пільга працюючому студенту

Відповідно до п.п. 169.1.3 Податкового кодексу України працівник, який навчається,  має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 913,5 грн.,  відповідно п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, такий студент має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2015 роках – 1710 грн.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. 

Це треба знати підприємцю, який переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну

Платник єдиного податку може відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. Це можна зробити з першого числа місяця, що настає за звітним кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування.  Така заява подається до контролюючого органу не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу або року.

Фізичні особи-підприємці, які перейшли із спрощеної на загальну систему оподаткування, мають подати податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування із зазначенням авансових платежів.

Якщо податкова звітність з окремого податку складається з наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду прирівнюється до річної податкової декларації. У такому випадку  річна податкова декларація не подається.

Отже, якщо підприємець перейшов у IV кварталі зі спрощеної на загальну систему оподаткування, то він має подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси декларацію про майновий стан і доходи за звітний період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної декларації, та податкову декларацію платника єдиного податку за річний звітний період.

Підприємці - спрощенці можуть здійснювати діяльність лише за зазначеними в облікових даних видами робіт та послуг

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

У разі, якщо фізична особа - підприємець отримує доходи від тих видів діяльності, що не зазначені в облікових даних, , такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб  (п.177.6. ст.177 ПКУ).

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ).

Особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014  № 957 (далі – Порядок), податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Так, згідно з Порядком у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) –  покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».

В податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, зазначається загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися  у листі ДФС України від 13.10.2015 №21637/6/99-95-42-01-15.

Підготовлено відділом комунікацій

 ДПІ у м. Івано-Франківську

ГУ ДФС в Івано-Франківській області