Щоб довідатись про свій стан розрахунків з бюджетом, платникам податків не потрібно іти до податкової

Для контролю стану розрахунків з бюджетом, зокрема, наявності заборгованості зі сплати податків чи переплати, платникам податків не обов’язково звертатись до податкової інспекції, щоб отримати таку інформацію. Для цього досить скористатись електронним сервісом «Кабінет платника податків», який пропонує Державна фіскальна служба. Про це повідомив в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківську Любомир Слободян.

За його словами, на сьогодні  на особових картках івано-франківських платників податків нараховується переплата зі сплати податків та зборів на загальну суму 163,6 млн.грн.. Водночас окремі платники можуть мати податковий борг перед державою.

Так, станом на липень 2015 року на особових картках платників податків по 474 юридичних особах та 1380 – фізичних особах рахується заборгованість по платежах до бюджету і, одночасно, переплата. З початку року по цих платниках за несвоєчасну сплату податків нараховано пеню в сумі 5,9 млн.грн., в тому числі по фізичних особах-підприємцях – 1,2 млн.грн. Крім того, за таке порушення згідно податкового законодавства передбачено ще й застосування штрафних санкцій.

Щоб запобігти нарахуванню штрафів та пені, платнику необхідно володіти інформацією про свій стан розрахунків з бюджетом. Адже у випадку наявності переплат та недоїмки досить звернутись до ДПІ з листом про перезарахування коштів.

Посадовець наголосив, що саме сервіс «Кабінет платника податків» надає можливість платникам в онлайн-режимі, не виходячи з офісу, отримати таку інформацію.

 Також, за допомогою цього сервісу можна дізнатися про терміни сплати податків, сформувати, перевірити та надіслати до ДФС податкову звітність.

Любомир Слободян повідомив, що скористатись Електронним кабінетом платника можуть лише власники електронних ключів цифрового підпису, які безкоштовно надає ДФС.

Довідково: сервіс «Електронний кабінет платника податків» розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua). А електронний ключ цифрового підпису можна безкоштовно отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів в каб.110 Залу №1 Центру обслуговування платників Івано-Франківської ДПІ.

Під час урочистостей з нагоди Дня незалежності України Івано-Франківська ДПІ розквітла вишиванками

Саме так вшанували двадцять четвертий день народження держави ті, хто безпосередньо дбає про наповнення державної казни. Актовий зал інспекції, де відбулись урочисті збори з нагоди цього свята, «розцвів» яскравими барвами національного вбрання.

«Колектив міської ДПІ – стабільна, працьовита команда однодумців, готових, і, головне, здатних працювати чітко, злагоджено, приймати за необхідності креативні рішення», - зазначив у своєму виступі в.о.начальника Івано-Франківської ДПІ  Любомир Слободян. Він подякував своїм колегам за роботу, направлену на забезпечення фінансової стабільності нашої держави.

Відзначив роботу івано-франківських податківців при наповненні міського бюджету і заступник міського голови Богдан Білик. За його словами, комфортні умови, які створили працівники міської ДПІ для обслуговування бізнесу, сприяють добровільній сплаті податків.

Під час урочистих зборів кращих працівників міської ДПІ нагороджено почесними грамотами міської ради.

 Вишиванка здавна була не лише традиційним одягом українців, але й своєрідним символом та оберегом від негараздів. Це скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. В багатстві кольору, тисячах вишиваних «хрестиків», щільно нанизаних на біле полотно, віддзеркалюється українська душа в усій її красі й багатогранності, твориться єдина цілісність. Адже саме в цій єдності, наче у багатій українській вишиванці, запорука успішної і багатої держави.

Зменшилась кількість податкових перевірок івано-франківського бізнесу

За січень-липень 2015 року працівниками податкового аудиту ДПІ у м. Івано-Франківську проведено 175 перевірок суб’єктів господарювання – юридичних осіб. З них: 11 планових та 164 позапланових перевірки. За результатами таких перевірок донараховано майже 36 млн.грн. податків та штрафних санкцій. Зокрема, 12,8 млн.грн. – за результатами проведення планових перевірок та 23 млн.грн. – позапланових.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість перевірок зменшилась на 42. При цьому на 7,4 млн.грн. зросли донарахування за матеріалами перевірок.

Крім того, за результатами перевірок 4 СГД зменшено збитки з податку на прибуток на суму 1,8 млн.грн. та 8 СГД упереджено незаконне відшкодування ПДВ з бюджету на суму майже 6 млн.грн.

Це свідчить по ефективність ризико-орієнтовної системи відбору платників, на основі якої відбувається включення їх до плану-графіку перевірок на 2015 рік.

Про зміни в податковому законодавстві

Повідомляємо, що 13 серпня 2015 року набули чинності Закони України від 15.07.2015 № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – Закон № 609) та від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон № 652).

Серед змін, внесених Законом № 609 до Податкового кодексу України, слід зазначити, зокрема, наступне:

- вилучено посилання на можливість контролю операцій за правилами статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування ПДВ;

- збільшено обсяг контрольованих операцій одного контрагента з 20 до 50 млн. грн., при досягненні якого платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольованих операціях центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику;

- визначено умови, за наявності яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

- встановлено вичерпний перелік  фінансових показників, що забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», та які можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій;

- скорочено підстави для перевірки контрольованих операцій;

- визначено, що пропорційне коригування для контрольованих операцій з резидентами, здійснених до 1 січня 2015 року, проводиться за правилами, що діяли до 1 січня 2015 року.

  Щодо Закону № 652, то зміни до Податкового кодексу України стосуються, зокрема, такого: 

- переглянуто та розширено перелік суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств;

- визначено порядок та умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств (доповнення пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України);

- встановлено особливості перебування установ та організацій у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;

- передбачено, що починаючи з 1 січня 2015 року та на період проведення антитерористичної операції, не проведення коригування, встановленого підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту тощо, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані), зокрема  Збройним Силам України.

Закон про зменшення податкового тиску на платників податків

Офіційно опублікований 12 серпня 2015 року у газеті «Голос України» № 147 Закон України від 17.07.2015 р. № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”. Новий документ передбачає, зокрема:

- підвищення до 6000 грн вартісної межі для віднесення матеріальних активів до основних засобів;

- заборону контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки як основу для висновків про відносини платника податків із контрагентами, якщо платникові за результатами здавання акта не вручене податкове повідомлення-рішення;

- за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки можливість проведення документальної виїзної перевірки;

- тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, скасування протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов’язання платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн грн штрафів, нарахованих на суми податкового зобов’язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення;

- надання дозволу платникам не нараховувати пеню при внесенні змін до податкової звітності внаслідок самостійного нарахування суми грошового зобов’язання впродовж 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Зазначений закон у загальній своїй частині набере чинності з 1 вересня 2015 року.

Як платити ЄСВ при відсутності доходу

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує, що фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримували доходів (прибутків) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі особи можуть не визначати базу єдиного внеску, оскільки вказаною нормою передбачено право, а не обов’язок платника. Платники, що не отримали доходу  у звітному році або окремому місяці звітного року, мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Найголовніше  –  нарахована сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі норми передбачено Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким було внесено зміни до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».  Відповідно до Закону для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Ці зміни враховуватимуться при поданні річної звітності з єдиного внеску фізичними особами - підприємцями (крім спрощенців) за 2015 рік.

 Отже,  за підсумками 2015 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, а також особи, які проводять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок до 10 лютого 2016 року.

Які поля реквізитів можна не заповнювати в податковій накладній

З дати набрання чинності Закону №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (з 29 липня 2015 року) платники податку при складанні податкової накладної (розрахунку коригування)можуть не заповнюватив їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 розділуVКодексу як обов’язкові. Йдеться про місцезнаходження (податкові адреси продавця та покупця), номерителефонів (продавця та покупця), вид цивільно-правового договору, його номер, дата та  форма проведених розрахунків.

Відсутність у податковій накладній (розрахунку коригування) заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної (розрахунку коригування) зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.

Разом з тим обов’язковими реквізитами податкової накладної залишаються:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таблична частина податкової накладної( розрахунку коригування), яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми заповнюється без змін.

З вересня 2015 року набувають чинності новації щодо сплати військового збору учасниками АТО

Важливою новиною для учасників АТО є звільнення їх доходів з вересня цього року від оподаткування військовим збором на період їх безпосередньої участі у АТО.

Такі зміни передбачені  Законом України від 18.06.2015 № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції», який набрав чинності 9 липня 2015 року та  буде введений в дію через 2 місяці з дня набрання чинності.

Отже, з вересня тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у АТО.

Як військовому скористатися такою пільгою? Порядок підтвердження статусу учасників АТО для застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

За провадження господарської діяльності без державної реєстрації – адміністративна відповідальність

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із частинами другою та третьою ст. 45 ГКУ порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається ГКУ та іншими законами.

Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами і доповненнями (далі – КУпАП) встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як підприємцю на загальній системі оподаткування правильно розрахувати суму авансового платежу

ДПІ у м. Івано-Франківську нагадує підприємцям на загальній системі оподаткування про підстави для зменшення суми авансового платежу з податку на доходи фізичних осіб.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше, ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал, платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений абзацом першим підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Такий порядок регламентовано підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу, у разі, якщо відбулось зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал.

Нагадуємо, що фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи, що передбачено пунктом 177.5 статті 177 цього Кодексу. 

Оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власної сільськогосподарської продукції тваринництва

Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка (на підставі права власності або у користуванні), оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

У яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються, визначено статтею 165 Податкового кодексу України.

Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 році - 121800 гривень (1218грн.х100). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо платник податку не підтвердив самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 Кодексу.

  Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язанийсамостійновключити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року(за 2015 рік декларацію слід подати до 1 травня 2016 року), а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

  Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 103 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України: https://zir.minrd.gov.ua/. 

Податкові консультації з першого вересня 2015 року - по-новому

ДПІ у м. Івано-Франківську повідомляє, що Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»  у статтю 52 Податкові консультаціївнесені наступні зміни:

- пункт 52.3 доповнено реченням такого змісту: "Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства";

- пункт 52.4 викладено в такій редакції:

"52.4. Консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі - контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси";

пункт 52.6 викладено в такій редакції:

"52.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті цього органу, протягом 5 календарних днів".

Ці зміни набувають чинності з 01.09.15.

Кого оминуть санкції?

Відповідно до п. 9 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог Закону № 265:

- суб’єкти господарювання при наданні послуг при проведенні розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) – до 1 липня 2015 року.

При цьому санкції за порушення вимог Закону № 265 у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому Законом № 265, до 1 січня 2016 року;

 суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування – до 1 січня 2016 року.

Роздрібний „акциз” не включається до бази оподаткування ПДВ

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п.п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком.

Відповідно до п. 1 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» для операцій з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок, ставки якого встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

Адвокатська діяльність - через реєстрацію у фіскальній службі

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Інформація про обрані адвокатом організаційні форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України. При зміні відомостей, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів, має бути забезпечене внесення відповідної інформації до реєстру, відповідно до статті 17 Закону.

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону).

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Адвокатське бюро (адвокатське об’єднання) може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах (статті 14, 15 Закону).

Пунктом 63.2 статті 63 ПКУ встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов’язані стати на облік у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання (абзац другий пункту 65.1 статті 65 ПКУ).

Тобто, на обліку в контролюючих органах повинні перебувати як самозайняті особи адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, у т.ч. ті, які одночасно залучені на договірних засадах до виконання укладених адвокатським бюро (об’єднанням) договорів про надання правової допомоги.

Декларація акцизного податку: розподіляємо алкогольні напої

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (далі – Порядок № 14).

Порядок заповнення Додатка 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до декларації акцизного податку (далі – Декларація) визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

- рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поді