Основний результат затвердження Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» є істотне полегшення процедур, що застосовуються під час припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, та зниження строку такого припинення до 1 дня.

Раніше державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців здійснювався за принципом мовчазної згоди. Цей принцип передбачав складну 3-х етапну процедуру: на першому етапі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) вносився запис про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення підприємницької діяльності, на другому етапі здійснювалися перевірки контролюючими органами та розрахунки за наслідками перевірки, на третьому етапі (не раніше закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів) – запис про проведення державної реєстрації припинення, який вноситься лише у разі, якщо відсутні заперечення контролюючих органів (тобто за їх мовчазною згодою).

Обтяжливість та довготривалість цих процедур була загальновідомою. Крім того, застосування принципу мовчазної згоди до процедур припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців призводила до порушення прав кредиторів, бо передбачала погашення їх вимог.

Тому існувала потреба істотно спростити таку процедуру, знизивши її строк.

Це важливо, зокрема, для дрібних підприємців, якщо їх бізнес перестав приносити навіть дуже скромний дохід (що часто трапляється в сучасних умовах), і колишній дрібний підприємець має шукати роботу та зареєструватися як безробітний і отримувати допомогу.

Ідеологія заявницького принципу базується на тому, що фізична особа, яка припиняє свою підприємницьку діяльність, на відміну від випадку ліквідації юридичної особи, нікуди не зникає. Фізична особа – підприємець не є новим суб’єктом права, відмінним від «просто» фізичної особи. Це лише статус, який суб’єкт – фізична особа – може набути або втратити. Тому фізична особа і після припинення підприємницької діяльності має продовжувати відповідати за своїми боргами, а обсяг такої відповідальності жодним чином не повинен змінюватися. Це стосується, зокрема, й сплати податків і зборів.

Така ситуація є природною і загальноприйнятою у світі. У багатьох країнах навіть немає поняття "фізична особа - підприємець" - будь-яка фізична особа може здійснювати підприємницьку діяльність, якщо бажає, і сплачувати податки - це тільки вітають. Відтак, немає ніяких підстав вимагати від фізичної особи надання будь-яких довідок від контролюючих органів або вимагати проходження певних перевірок, чи вимагати здачі звітності, документів тощо. Подібні вимоги не повинні бути умовою реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою. Тому пропонується здійснювати таку реєстрацію негайно після одержання від фізичної особи відповідного волевиявлення (у формі реєстраційної картки), без права контролюючих органів заблокувати реєстрацію.

Слід підкреслити, що припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців без проведення перевірок чи надання довідок чи дозволів від державної податкової служби, Пенсійного фонду України жодним чином не може призвести до порушення прав працівників, які уклали трудові договори з фізичною особою – підприємцем (зокрема,  щодо невиплати заробітної плати, своєчасного попередження про звільнення тощо), бо обов’язки  фізичної особи щодо найманих працівників не залежать від того, чи має фізична особа статус підприємця, чи ні.

Зміни в реєстрації ФОП після набуття сили Закону:

- припинення діяльності ФОП за його рішенням

В першу чергу, внесені зміни торкнулись безпосередньої процедури проведення реєстрації припинення діяльності фізичної особи-підприємця, а саме - кількості її етапів та порядку їх проходження. Тепер, такі етапи включають подачу реєстраційної картки, її перевірку на відповідність вимогам законодавства та прийняття рішення. Подача документу для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням не за належним місцем проведення державної реєстрації припинення діяльності чи невідповідність такого документу вимог законодавства щодо правил його заповнення є виключними підставами для залишення такого документу без розгляду, з негайним врученням (поштовим відправленням) відповідного повідомлення.

Якщо ж реєстраційна картка заповнена згідно встановлених правил та подана у належний орган, державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та в той же день видати (надіслати поштою) такій особі повідомлення про внесення такого запису.

Нова процедура не містить етапів подачі заяви про припинення діяльності, пошуку кредиторів, проведення перевірок державними органами та отриманням довідок останніх про відсутність зобов’язань, відповідно необхідність у подачі додаткових документів також відсутня.

- припинення діяльності ФОП за рішенням суду

Зміни також стосуються припинення діяльності фізичної особи-підприємця за рішенням суду. Відтак, після набрання чинності рішенням суду, його копія направляється державному реєстратору, який не пізніше наступного дня з моменту її отримання зобов’язаний заповнити реєстраційну картку на проведення державно реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з встановленням судового рішення, після чого внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштою) їй повідомлення про внесення такого запису. В порівнянні з попередніми вимогами, обов’язок внесення запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, та повідомлення про такий запис органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичної особи-підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, як проміжні етапи, відмінили.

- суб’єкт підприємницької діяльності зникає – боржник залишається

Як зазначалось вище, нова процедури реєстрації припинення діяльності фізичної особи-підприємця не передбачає пошуку кредиторів, якими можуть бути як інші господарюючі об’єкти, так і фізичні особи, а головне – органи державної влади, в контексті зобов’язань перед ними та перед бюджетом. Відміна бюрократичних процедур з перевірками державних органів і отриманням від них відповідних довідок не позбавить фізичну особу, що була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, від виконання фінансових та інших зобов’язань.

Так, передумовою таких змін, акцент на якій роблять автори Закону, є факт того, що фізична особа, незважаючи на реєстрацію припинення її діяльності як суб’єкта підприємництва, нікуди не зникає, а тому може нести відповідальність за своїми зобов’язаннями. Тому, припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

- фізична особа – банкрут

Законом, крім іншого, вносяться зміни до деяких нормативно-правових актів щодо процедури банкрутства. На даний момент фізична особа, що набула статусу фізичної особи-підприємця, не може віднести свої боргові зобов’язання, що виникли до початку здійснення господарської діяльності, до боргових зобов’язань суб’єкта господарювання. Тому автори Закону також наголошують на необхідності захисту прав громадян, що полягають у можливості застосування процедури банкрутства до боргів фізичної особи, що припинила діяльність як фізична особа-підприємець, але набула їх під час здійснення господарської діяльності.

Для цього у відповідні законодавчі акти були внесені необхідні зміни, що скасовують прив’язку до факту наявності реєстрації особи як суб’єкта господарювання в процесі банкрутства, відтак банкрутом може бути не лише фізична особа-підприємець, а й фізична особа, що припинила свою підприємницьку діяльність. Крім того, оскільки обов’язок повідомляти кредиторів про рішення щодо припинення діяльності відсутній, з нормативних актів були виключені норми, що регулювали виконання фізичною особою-підприємцем своїх обов’язків щодо зобов’язань, пов’язаних з припиненням його діяльності, а також порядок пред’явлення кредиторами своїх вимог, їх визнання, черговість задоволення та порядок розрахунків.

Додаткову інформацію можна отримати  у відділі підтримки та розвитку підприємництва міськвиконкому: вул. Грушевського, 21 каб 417,  тел. 552117,  ф. 551955, e-mail: [email protected]