14 травня 2020 року виповнюється 100 років від дня народження української політичної діячки, співорганізаторки Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН та Антибільшовицького блоку народів, першої лідерки партії Конгрес Українських Націоналістів, Депутата Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань Ярослави Стецько. На вшанування її пам’яті 14 травня 2020 року було відслужено панахиду, а також відбулось покладання квітів до меморіальної дошки Ярославі Стецько на фасаді будинку №2 на вулиці, що носить її ім’я. Участь у заході взяв міський голова руслан Марцінків.
Довідка. Народилася у с.Романівка Теребовлянського району Тернопільської області. Закінчила Теребовлянську українську гімназію, була діяльною у Марійській дружині.Членкиня ОУН з 1938 р. У 1939 року закінчила навчання у гуманітарному ліцеї і стала вчителювати в с. Юшківці (тепер Жидачівського району. 1941 року розпочала навчання на будівельному факультеті Львівської політехніки.
1943 року ув'язнена німцями у м. Львові. 1944 року за вказівкою Проводу ОУН виїжджає за кордон. 1945 року бере участь у звільненні з-під більшовицького арешту на території Чехії пораненого Ярослава Стецька. Членкиня Проводу ОУН.
1946 року одружується з Ярославом Стецьком. У Мюнхені завершує технічні та мовні студії в Правничому інституті (німецька та французька мови).
Членкиня Центральної Управи СУМ (1948—1953), з 1968 — керівник сектора зовнішньої політики Проводу ОУНр. Була членкинею ЦК Антибільшовицького блоку народів (АБН), президентом АБН, головним редактором ABN-Correspondence (з 1948), квартальника «Ukrainian Review» та різних видань АБН, організатором конференцій АБН й учасником міжнародних антикомуністичних конгресів, співорганізатором Європейської Ради Свободи.
Після здобуття Україною незалежності у липні 1991 року повернулася на Батьківщину, пробувши довгі роки у вимушеній еміграції й не набувши іноземного громадянства. Очолювала Конгрес Українських Націоналістів з 1992 року. У 1991—2001 — голова проводу ОУН(б).
Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань від виборчого округу № 89 Івано-Франківської області. Найстаріший депутат, через це відкривала засідання новообраної Верховної Ради України.
12 березня 2003 року померла у Мюнхенській лікарні. Похована на Байковому кладовищі у Києві.