Івано-Франківські податківці провели черговий семінар-тренінг для платників податків

В Івано-Франківській ДПІ пройшов черговий тренінг для платників податків  на якому обговорювалися питання надання звітності в електронному вигляді та застосування РРО у 2015-2016 роках.

Начальник відділу звітності та надання адміністративних послуг  ДПІ у м.Івано-Франківську Зінаїда Рябушенко ознайомила слухачів семінару з порядком  отримання  послуг електронного цифрового підпису, з особливостями налаштування відповідного програмного забезпечення та подання звітності засобами E-mail, а також розповіла про шляхи усунення помилок, які виникають під час заповнення звітності.

Провідний фахівець управління обліку платників та електронних сервісів Олександра Стасів довела до відома присутніх основні зміни Податкового кодексу, які стосуються застосування реєстраторів розрахункових операцій. Вона зазначила, що відповідно до Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій з 01.01.2016 року повинні відправляти копії кожного фіскального чека та кожний Z-звіт до органів фіскальної служби. Для цього користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), необхідно доопрацювати або замінити існуючу касову техніку на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Вона зазначила, що використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 01.01.2015 року, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді дозволяється до 01.01.2016 року.

Також, Олександра Стасів повідомила, що з 1 січня 2016 року чинним законодавством передбачено відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Платники взяли активну участь в обговоренні даних питань та отримали вичерпні відповіді на питання, що їх цікавили.

Надходження до місцевого бюджету від івано-франківських платників податків  перевищили 614 млн.грн.

Від платників податків Івано-Франківська за 11 місяців 2015 року до місцевого бюджету надійшло 614,5 млн.грн. В порівнянні з відповідним періодом 2014 року надходження збільшились на 91,9 млн.грн.

Основним джерелом наповнення місцевого бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб. Упродовж одинадцяти місяців надходження цього податку склали 350,9 млн.грн.

Наступними за розміром надходжень стали акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 81,3 млн.грн, єдиний податок – 75,9 млн.грн., плата за землю – 69,0 млн.грн,  податок на прибуток – 11,2 млн.грн. Також місцевий бюджет на 7,9 млн.грн. поповнив податок на нерухоме майно та на 1,7 млн.грн. - транспортний податок.

З початку року на антикорупційний сервіс “Пульс” іванофранківчани звертались 5 разів

Упродовж січня-грудня 2015 року на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надішло 5 звернень від платників податків.

Звернення суб’єктів господарювання та громадян в основному стосувалися організації роботи ДПІ у м. Івано-Франківську, видачі номеру реєстраційної картки, організації роботи Центру обслуговування платників інспекції, тощо.

Всі звернення в інспекції розглянуто своєчасно та повному обсязі, заявники сповіщені про результати розгляду.

Нагадуємо, що за допомогою сервісу «Пульс» громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, про можливі корупційні дії з їхнього боку.

Інформація приймається цілодобово за номером телефону (044) 284-00-07.

Оподаткування вартості новорічних подарунків, придбаних за кошти роботодавця

Оподаткування вартості новорічних подарунків, придбаних за кошти роботодавця податком на доходи фізичних осіб здійснюється згідно вимог пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2015 році - 609,00 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 609,00 гривень відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ за ознакою доходу "160".

Якщо вартість новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує 609,00 грн. (у 2015 році), то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 20% та відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ за ознакою доходу "126", як додаткове благо.

Також звертаємо увагу, що вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску (пункт 8 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабміну від 22.12.2010 № 1170).

Для зняття з обліку платника акцизного податку слід анулювати ліцензію

Для зняття з обліку як платника акцизного податку суб’єкту господарювання слід анулювати роздрібну ліцензію.

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.11 р. №1588, не передбачає обов’язку та механізму окремого зняття з обліку суб’єкта господарювання як платника акцизного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником акцизного податку здійснюється автоматично під час подання ним декларації з акцизного податку. Тому платникові роздрібного акцизу фактично не потрібно зніматися з обліку як платнику акцизного податку, оскільки окремої процедури взяття на облік він не здійснював.

Для зняття з обліку достатньо подати до органу ДФС, що видав ліцензію на торгівлю підакцизними товарами, заяву в довільній формі (ч.29 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95  №481/95-ВР).

У документі слід обґрунтувати своє прохання анулювати ліцензію через припинення роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Анулюють ліцензію й уважатимуть її недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про таке анулювання від органу ДФСУ.

При продажу товарів через мережу Інтернет РРО застосовується на загальних підставах

З 1 січня 2015 року суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому із Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265 виключено п. 13 ст. 9 щодо звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та розрахункових книжок (РК) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Отже, суб’єкти господарювання при здійсненні продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет, РРО застосовують на загальних підставах.

Разом з тим, тимчасово до 1 липня 2015 року звільняються від санкцій за порушення вимог Закону №265 суб'єкти господарювання при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

При цьому, зазначені санкції (за незастосування РРО) у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО включених до Державного реєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі РРО.

Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.

Зазначені норми визначені п.2 ст. 3 та п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та роз’яснені листом ДФС України від 19.11.15 №42704/7/99-99-07-03-17.

Повернення помилково сплачених грошових зобов'язань

Для здійснення повернення сум грошового зобов'язання платник податків повинен подати заяву про таке повернення (крім повернення надміру утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Така заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань подається у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Зазначена норма визначена статтею 43 Податкового кодексу.

Платник податків може відправляти електронну звітність повторно протягом дня

Обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками немає.

Платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Якщо платник податків надіслав до органів фіскальної служби кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення, враховуючи при цьому час на своєчасну доставку документів у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв’язку або ненадходження першої квитанції.

Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 135.03).

Доповнення до податкових декларацій платники можуть подавати в електронному вигляді

Відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої податкової декларації. Доповнення складається  за довільною формою та подається з поясненням мотивів його подання.

Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в електронній формі.

Для забезпечення можливості подання доповнення до декларації з поясненням в електронному вигляді передбачено спеціально відведене місце для складання такого доповнення за довільною формою.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.20).

Про перенесення терміну сплати податків і зборів у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій (вихідний, святковий день)

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Правову позицію з питання застосування пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України висловлено Верховним судом України у постанові від 09.06.2015 по справі №21-18а15, у якій визначено, що у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із пунктом 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Також зазначимо, що відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 135.04 категорії 135 розділу «запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України. 

Контролюючий орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку за наявності податкового боргу

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Однією із підстав анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу є несплата протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, що  виник у платника єдиного податку.

Таким чином, платник єдиного податку, у якого виник податковий борг у поточному кварталі, протягом наступних двох кварталів має можливість сплатити цей податковий борг. У разі його несплати такому платнику податків анулюється реєстрація в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно з статтею 299 Кодексу у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу ХІV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Безоплатно отримані основні засоби зараховуються за справедливою вартістю з подальшою амортизацією

Відповідно до п. 10 П(С) БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92, первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 "Основні засоби".
Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 7 "Основні засоби").

На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу (п. 13 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», затверджених наказом МФУ від 30.09.03 N 561).

Згідно п. 21 наказу МФУ від 29.11.1999 № 290 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Одночасно з нарахуванням амортизації, в сумі пропорційній нарахованій амортизації, по об'єктах основних засобів отриманих безоплатно, визнається дохід (Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів» затверджені наказом МФУ від 30.09.03 N 561).

При поступовому визнанні доходу зменшується сума додаткового капіталу, відображеного при зарахуванні таких об'єктів до складу активів.

Нерухомість релігійних організацій звільняється від оподаткування

Статтею 266 Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 14.05.2015 року №420) визначено, що об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність, звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.  

Щодо надання пільг зі сплати земельного податку фізичним особам

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до Податкового кодексу України від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Більш детально з роз’ясненням щодо надання пільг зі сплати земельного податку фізичним особам можна ознайомитись у листі ДФС України від 04.11.2015 р. N 40312/7/99-99-17-04-02-17.

Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ

ДПІ у м. Полтаві повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 18.11.2015 року №967 вніс зміни до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Ними передбачено, що у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника ПДВ (зокрема, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення) в поповнення електронного рахунку враховується сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника ПДВ, не сплачених до бюджету.

Такі суми обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами, які формує та надсилає Казначейству Державна фіскальна служба.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, не сплачених до бюджету, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

У свою чергу, ДФС не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунку платника ПДВ на суму зменшення.

Якщо ви продаєте авто - не забудьте сплатити військовий збір

Здійснюючи операції з продажу майна, досить часто виникають питання щодо особливостей сплати військового збору фізичною особою – резидентом при продажу рухомого майна за посередництвом юридичної особи (не комісіонера), за умови що договір купівлі-продажу не посвідчується нотаріально. Як же ж діяти громадянину за таких обставин роз’яснюють фахівці ДПІ у м. Рівному.

Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктом 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізичні особи – резиденти та фізичні особи – нерезиденти.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173.

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

У разі купівлі-продажу майна фізична особа, яка є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його за своєю податковою адресою до відповідного бюджету (п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Отже, фізична особа – резидент, яка здійснює продаж рухомого майна за посередництвом юридичної особи (не комісіонера), за умови, що договір купівлі-продажу не посвідчується нотаріально, зобов’язана самостійно нарахувати та сплатити військовий збір за своєю податковою адресою.

При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Громадяни можуть повернути собі з бюджету суму витрачених коштів за навчання

Громадяни України, які є платниками податку на доходи фізичних осіб і які в 2014 році платили за своє навчання або навчання члена своєї сім'ї першого ступеня споріднення, мають право на податкову знижку. Такі громадяни можуть повернути собі з бюджету суму витрачених коштів за навчання, але не більш ніж 15%.

Для отримання такої знижки необхідно до 31 грудня 2015 року включно подати до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем проживання річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Платнику податку необхідно мати документи, що підтверджують суми коштів сплачених за навчання. До переліку таких документів входять квитанції, фіскальні або товарні чеки, касові ордери на прибуток, договір з навчальним закладом, довідка про отримані у звітному році доходи, документи, що підтверджують ступінь споріднення (паспорт, свідоцтво про народження).

Розрахунок сум податку до повернення платник податку повинен зробити самостійно. При цьому обов'язково платник податку має заповнити розділи I, II та V річної податкової декларації та додаток 6 до цієї декларації.

Правом на податкову знижку не можуть скористатися самозайняті особи, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність по доходах від такої діяльності, а також військовослужбовці, які одержують не заробітну плату, а грошове утримання.

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку за наслідками податкової декларації за 2014 рік, зараховується на банківський рахунок платника податку протягом 60 календарних днів після подання такої декларації.

Якщо до кінця 2015 року ви не скористаєтеся правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2014 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Відповідальність суб’єктів господарювання за зберігання, транспортування, продаж немаркованої продукції

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ) вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

-  алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

-  алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).

Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями (далі - КУпАП) роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).

Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Підготовлено відділом комунікацій

 ДПІ у м. Івано-Франківську

ГУ ДФС в Івано-Франківській області