На конференції івано-франківські податківці обговорили з бухгалтерами Прикарпаття  проект податкової реформи

Під час конференції, організованої Спілкою бухгалтерів Прикарпаття, фахівці ДПІ у м. Івано-Франківську спільно з платниками податків обговорили  нову податкову реформу, тобто зміни до Податкового кодексу, які слід очікувати вже з наступного року.

Начальник відділу комунікацій Івано-Франківської ДПІ розповіла, що на сьогодні є дві моделі такої реформи, запропоновані Міністерством фінансів України та Комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

Мінфін пропонує лінійну модель оподаткування з застосуванням ставки 20% по чотирьох ключових податках: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та єдиному внеску. При цьому ставки податків 0%, 7%, 15%, та інші, які застосовувались у цьому році при справлянні цих податків, скасовуються.

Запропонована модель також значно реформує спрощену систему оподаткування. Зокрема, зменшується кількість груп для «єдиноподатників», змінюються їх критерії і назва.

Крім того, пропонується скасувати спеціальні режим оподаткування ПДВ  для сільськогосподарських товаровиробників.

Проект парламентської податкової реформи представлено під назвою «Фіскальна лібералізація». Він передбачає застосування  значно нижчих базових ставок по: податку на прибуток та  податку на додану вартість - 15%, по податку на доходи фізичних осіб -  10%  та по єдиному внеску – 20%. Крім того, по податку на прибуток пропонується оподатковувати розподілений прибуток та прирівняні до нього платежі.

Також запропоновано збільшити до 10 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, поріг для оподаткування пенсій, розшити коло осіб першого ступеня споріднення при оподаткуванні спадщини.

Щодо спрощеної системи, то запропоновано встановити обмеження, які зменшують ризики використання платників єдиного податку у схемах оптимізації іншими платниками на загальній системі. Зокрема, такі зміни торкнуться суб‘єктів ресторанного бізнесу; виробників, постачальників та реалізаторів дорогоцінного каміння і ювелірних виробів, тощо.

 Обговорення цих проектів податкової реформи на конференції викликало неабияке зацікавлення їх учасників. Адже запропонований законопроект парламентського комітету дає надії бізнесу створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення економіки країни, виведення заробітних плат з «тіні», покращенню інвестиційного клімату, спрощення адміністрування податків.

 Конференція проходила в залі засідань готелю «Надія».

Івано-Франківський місцевий бюджет поповнився за рахунок   надходження транспортного податку на суму  більше 1,6 млн.грн.

За січень-жовтень 2015 року від власників елітних автомобілів обласного центру до місцевого бюджету надійшло  1,6 млн.грн. транспортного податку, зокрема: 0,3 млн.грн. – від юридичних осіб та 1,3 млн.грн. –  від фізичних осіб.

Як повідомила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб  Ольга Рожко загалом івано-франківські податківці надіслали податкові повідомлення - рішення про сплату податку майже 100 власникам елітних авто. Очікувана сума надходжень від власників автомобілів - фізичних осіб складає 1,7 мільйона гривень, а від юридичних осіб – 0,5 млн.грн.

Нагадаємо, що відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII в Україні запроваджено податок на майно, у складі якого передбачено транспортний податок. Ставка податку для легкових автомобілів з об’ємом двигуна понад 3 000 куб.см. та терміном використання до п’яти років – 25 тисяч гривень в рік.
 Звертаємо увагу, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації авто декларацію із розбивкою річної суми рівними частками щоквартально.
Юридичні особи сплачують транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Івано-Франківські оперативники зареєстрували 32 кримінальних проваджень

 За січень-жовтень 2015 року в єдиному реєстрі  досудових розслідувань (ЄРДР) за матеріалами працівників оперативного управління ДПІ у м. Івано-Франківську зареєстровано 32 кримінальних проваджень.

 Зокрема, 18 кримінальних проваджень зареєстровано за ухилення від сплати податків на суму 74,9 млн.грн. (ст. 212 Кримінального кодексу України), 8 – за фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ), 3 - за привласнення та розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ) та 2 – за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

 Лише у жовтні за матеріалами івано-франківських оперативників в ЄРДР зареєстровано 4 кримінальних проваджень. Зокрема, 1 – за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом,  2 - за ухилення від сплати податків та 1 -  за привласнення та розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

 На сьогодні за цими кримінальними провадженнями триває досудове слідство.

5-відсотковий акцизний податок обов’язково відображається у книзі обліку доходів та витрат

Сума акцизного податку в разі її включення до вартості проданих товарів відображається фізичною особою-підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, у книгу обліку доходив і витрат.

Облік доходів і витрат фізичні особи-підприємці, яка застосовують загальну систему оподаткування, ведуть у Книзі обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. №481.

Так. у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» відображається сума доходу та акцизного податку у разі її включення до вартості товарів, отриманих від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.6 Порядку №481). Однак не відображається в графах 5-8 «Витрати, пов'язані з господарською діяльністю».

З реалізації безалкогольного пива акцизний податок не сплачується

Операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Відповідно до п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

В свою чергу, під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).

При цьому, п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.

Відсутність об’єктів оподаткування – головна умова зняття з обліку платника податку за не основним місцем реєстрації

Зняття з обліку платника податків за не основним місцем обліку здійснюється  на підставі норми п.7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588 зі змінами та доповненнями.

Головна умова зняття платника податку -  відсутність в останнього об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, за якими такий платник податків був взятий на облік за не основним місцем обліку. Також не менш важливими умовами є :

- надходження (наявність) відповідних підтвердних документів;

- закінчення бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

Інформація про зняття з обліку за не основним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Щодо електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків

Згідно Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) з 01.01.2015 набрала чинності наступна вимога: «Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.»

Це означає, що всі електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) повинні відправляти копії кожного фіскального чека та кожний Z-звіт. На виконання даних вимог виробниками касової техніки розроблені та внесені до реєстру РРО нові версії програмного забезпечення для РРО та ЕККА.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону №265. Згідно вимог даного Закону «Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».

Тобто з 01.01.2016 до суб’єктів господарювання – власників РРО та ЕККА, які не відповідають вимогам чинного законодавства, можуть бути застосовані штрафні санкції.

Для виконання вимог чинного законодавства рекомендуємо користувачам РРО та ЕККА до кінця 2015 року зробити доопрацювання, налаштування та оновлення програмного забезпечення комплекта «РРО+Модем» для передачі електроних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків до Системи зберігання та обробки даних РРО Державної Фіскальної Служби України.

З 17 листопада 2015 року діє нова форма декларації про доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (далі – наказ №859), затверджені нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та інструкція щодо її заповнення (далі – Інструкція №859).

Наказ №859 набрав чинності 17.11.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційнийному віснику України» від 17.11.2015 №89).

Декларація складається з восьми розділів та чотирьох додатків до декларації  (далі – додатки), які містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) а саме:

- додаток Ф1 «Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України»;

- додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»;

- додаток Ф3 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих з джерел за межами України»;

- додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (пункт 2 розділу II Інструкції №859).

Пунктом 2 наказу №859 визначено, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за №2179/24711.

Прощені кредити та проценти в іноземній валюті звільнено від оподаткування

Відповідно до Закон України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон №321), який  набрав чинності 7 травня поточного року, Законом №321 підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту:

«Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

За порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються штрафні санкції

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

 Розрахунок коригування складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до ст. 192 ПКУ розрахунок коригування, складений постачальником/продавцем товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу/покупцю – платникові податку, підлягає реєстрації:

 постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

 отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

 Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПКУ, або за нереєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати його складання тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, встановлених п. 120 прим.1. 1 та п. 120 прим.2. 1 ст. 120 прим.1 ПКУ.      Штрафні санкції за порушення платниками податку граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування або за нереєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН протягом встановленого ПКУ терміну застосовуються контролюючими органами до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

 При цьому якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ терміну, то штрафні санкції відповідно до ст. 120 прим.1 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.

Водночас слід зазначити, що норми п. 120 прим.1. 1 ст. 120 прим.1 ПКУ не застосовуються до платників податку при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року (п. 35 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Оподаткування доходів, отриманих за роботу у виборчих комісіях, здійснюється за загальними правилами

     Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, зокрема, у вигляді виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

      У разі, якщо виборчою комісією залучаються для виконання певних робіт (в т. ч. транспортних послуг) громадяни з укладанням з ними цивільно-правових договорів, то об'єктом оподаткування у таких громадян буде сума винагороди за виконану ними роботу, визначена в таких договорах, яка підлягає оподаткуванню за ставкою п. 167.1 ст. 167 Закону - 15 % (20%) без виключення з неї єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги.

Крім того, слід зауважити, що вказана виплата та податок мають бути відображені у формі № 1ДФ за ознакою доходу «102».

Під час проведення перевірки уточнюючі розрахунки не подаються

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або направити уточнюючий розрахунок і сплатити суми недоплати і штраф у розмірі 3 % від такої суми до представлення такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації, яка подається за податковий період, що йде за періодом, в якому виявлений факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.

В той же час, під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих їм раніше податковим деклараціям за будь-який звітний період по відповідному податку і збору, який перевіряється.

Як відобразити в декларації по ПДВ консультаційні послуги нерезиденту

 Державна фіскальна служба України листом від 03.11.2015 р. № 23370/6/99-99-19-03-02-15 розглянула звернення підприємства щодо порядку відображення резидентом - платником податку у податковій декларації з податку на додану вартість операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту та повідомляє.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо замовником вказаних у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу послуг є нерезидент України, який не має постійного представництва в Україні, місце постачання таких послуг знаходиться поза межами митної території України. Відповідно операція з надання таких послуг не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, обсяг таких послуг відображатиметься у рядку 4 розділу I податкової декларації з податку на додану вартість за той звітний (податковий) період, у якому відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від нерезидента на банківський рахунок резидента - платника податку як оплата за послуги або дата оформлення документа, що засвідчує факт надання нерезиденту послуг резидентом - платником податку.

Застосування РРО не залежить від кількості господарських одиниць платників єдиного податку

Державна фіскальна служба України листом від 06.11.2015 р. № 10397/Т/99-99-22-07-03-14 розглянула звернення щодо необхідності застосування фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) при відкритті додатково нової господарській одиниці, якщо обсяг доходу підприємця не перевищив 1000000 грн., і повідомляє.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Так, Законом України від 01 липня 2015 року N 569-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, законодавством встановлено залежність обов'язковості застосування РРО не від кількості господарських одиниць платника єдиного податку (фізичної особи - підприємця), виду чи місця проведення діяльності, а від перевищення ним протягом календарного року обсягу доходів у 1000000 гривень.

Технічні засоби реабілітації інвалідів і надалі звільняються від оподаткування ПДВ

Постановою КМУ від 11 листопада 2015 р. № 923 (опублікована на сайті Кабінету Міністрів України 11.11.2015) вносяться зміни до переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7%.

Як відомо, технічні та інші засоби реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. № 79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України», звільняються від оподаткування ПДВ. Ці ж медичні вироби містяться й у переліку таких, операції з постачання та ввезення на митну територію яких оподатковуються за 7% ставкою ПДВ.

Згідно з текстом постанови № 923 позиції “Коляски інвалідні, з двигуном або без двигуна чи з іншим механізмом для пересування**”, “Пристрої ортопедичні, у тому числі милиці та тростини-милиці**”, “Інші штучні частини тіла**”, “Апарати, які носять на собі, із собою або імплантують у тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду**”, “Інші меблі медичні, хірургічні**” доповнено виноскою ”**” такого змісту: “**Крім технічних та інших засобів реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 79 “Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України”.

За допомогою виноски «**» уточнюється, що винятки становлять технічні та інші засоби реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення, переліки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 79. Такі технічні та інші засоби реабілітації, як і раніше, звільняються від оподаткування ПДВ.

Використання електронних платіжних засобів у платіжній системі

Який день вважається днем отримання доходу фізичною особою-підприємцем-платником єдиного податку у разі проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (еквайрингу) – дата сплати покупцем коштів через платіжний термінал чи дата надходження коштів на рахунок виконавця? Чи передбачено відповідальність для платників єдиного податку за помилки щодо визначення дати отримання доходу?

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платника єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, затверджено наказом Мінфіну України від 19.06.2015 № 579.

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку записи у книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачено придбані товари  (роботи, послуги), виплачено заробітну плату, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Отже, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

При цьому, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х, до фізичних осіб-підприємців-платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу, зокрема попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох (51 грн) до восьми (136 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначення податкової адреси платника податків

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Зазначена норма визначена ст. 45 Податковий кодекс України.

З 06 листопада 2015 року застосовується нова форма авансового звіту

Наказом МФУ від 28.09.2015 р. № 841 затверджено форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а також Порядок його складання.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць.

У разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Тобто у випадку перевищення сум добових розміру, встановленого Податковим кодексом України, різниця вважається додатковим благом відрядженого працівника з відповідним оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб.

Крім того, сума перевищення оподатковується військовим збором.

Наказ набрав чинності з 06.11.2015 року (опублікований в Офіційному віснику України від 06.11.15 №86).

 Підготовлено відділом комунікацій

 ДПІ у м. Івано-Франківську

ГУ ДФС в Івано-Франківській області